Під час реставрації вінчальної ікони майстри знайшли під фольгою сторінки радянської книги про Леніна. Ця деталь стала свідченням того, як у часи офіційного атеїзму віру змушені були приховувати, щоб вона могла вижити.
Уявити таке складно навіть із добрим почуттям іронії: сторінки з книги «Как работал В. И. Ленин» – як технічна основа для фольгового декору. Саме таку історію нещодавно розповіла рівненська письменниця й дослідниця Ірина Рачковська-Баковецька, яка разом із чоловіком Ярослав Рачковський створила єдиний в Україні Домашній музей фольгових ікон.
Цього разу до подружжя звернулася родина з Київщини – з проханням відреставрувати бабусині вінчальні ікони. Робота, як зазвичай, почалася з повного розбору: дерев’яну рамку треба було прочистити й укріпити. І саме тоді відкрилася несподівана деталь. Під фольгою, яка формувала об’ємне паспарту святого образу, майстер чи майстриня використали скручені в «дудочки» сторінки зі старої радянської книжки. Назва – «Как работал В. И. Ленин».
Ірина Рачковська-Баковецька перевірила: перше видання цієї книги вийшло 1956 року. Отже, сама ікона була створена не раніше – у часи хрущовської антирелігійної кампанії. Це був період відкритих гонінь на віру: масово закривали церкви, нищили святині, а з високих трибун лунали обіцянки «показати останнього попа по телевізору».
Саме тому цей випадок – не просто курйоз. Він – про спосіб виживання віри. Про те, як у часи офіційного атеїзму люди ховали святе буквально всередині забороненого.
За роки реставрацій Рачковські бачили чимало: обгортки від цукерок і шоколаду, сторінки радянських книжок, клаптики листів до родичів – усе це ставало підкладкою для фольгових ікон. Не з ідейних міркувань, а з необхідності. Так виглядала тиха, домашня, майже підпільна віра.
«Нам, вільним українцям, мабуть, ніколи не зрозуміти цього украденого щастя з Богом. І, дай Боже, ніколи не зрозуміти», – каже дослідниця.
Про шлях фольгової ікони – від переслідувань до сьогодення – Ірина Рачковська-Баковецька написала у своїй книзі «Фольгова» ікона – український феномен», яка нині знаходить свого читача. Видання можна замовити через Креативна агенція «Артіль» або безпосередньо в авторки – з автографом.
А сторінкам із книги про Леніна, жартує Ірина, таки пощастило. Замість пилюки забуття вони стали опорою для ікони – і мовчазним свідченням того, що навіть у найжорсткіші часи святе знаходило спосіб вижити.
Читайте також: Чому овочі в холодильнику псуються швидше і як цього уникнути
Журналіст із понад тридцятирічним досвідом роботи в регіональній пресі. Працює з темами місцевого самоврядування, суспільного життя, історії, культури та розвитку громад. З 2018 року головний редактор газети “Сім днів”
У різні роки був кореспондентом, завідувачем відділу, заступником головного редактора та головним редактором у виданнях «Вільне слово», «Рівне», «Літопис Заходу», «Рівненська газета» та «Сім днів». У 2018–2023 роках очолював редакцію газети «Сім днів» і керував діяльністю ТОВ «Рівненська газета “Сім днів”».
У 2013 році отримав звання Заслуженого журналіста України.