Журналіст з Рівного Олександр Курсик два роки захищає Україну. У себе на сторінці він розповів про свій досвід та враження.
“Два роки… і це зовсім не кінець. Коли я сказав дружині, що йду на війну, я був впевнений, що це максимум на рік. Мамочкам я сказав, що через декілька місяців я буду дома. Донечкам я сказав, що йду на полігон на навчання.
Про це розповідає Олександр Курсик у себе на сторінці.
Миколаївська область
Журналіст з Рівного Олександр описує як за декілька днів він з побратимами з 14 окрема механізована бригада імені князя Романа Великого були під Снігурівкою у Миколаївській області.
“Село Кобзарці я не забуду ніколи. Перші обстріли, перші бої, штурми, перший знищений танк, перша контузія і лікарня на декілька днів… Далі ми тримали блок-пости у Херсонській області. кацапи тоді відпускали наших з окупації, і ми перші зустрічали їх автівки з білими стрічками… Сльози щастя, обійми, прохання врятувати… я тоді сказав своїм козакам давати цукерки кожній дитині в усіх машинах, – вітаємо дома, це від ЗСУ, – емоції незабутні… Я дуже полюбив місцевих, ми досі тримаємо зв’язок і дружимо з ними, вони щиро переживають. Дякую Victoria Docenko, Володимир Доценко і всі друзі!!!!!
Далі був ліс під Ізюмом. Ми форсували Сіверський Донець і лісом йшли на Ізюм. 12 днів без зв’язку, підриви на мінних полях, контакти, постійні обстріли… на жаль, Ізюм тоді ми так і не взяли.
Сіверськ, Соледар, Бахмут… це було найспекотніше літо за всі мої 38 років. Моя дружина в той період молилася в день по три години, молитви Мам, бабусь, дітей і рідних берегли нас щодня.”
За словами Олександра, 3 рота МПБ це не просто організм, це справжня сімʼя добровольців, які за власним покликом серця в перші дні війни пішли захищати Україну. Ніхто не знав ні про зарплати, ні про пільги чи посвідчення УБД… Бо справжні!!!!! Далі знову була Харківщина, Купʼянськ і села біля нього. Бригада там і тримає фронт, без ротацій, відведень. Ми втратили найкращих, з «старих» майже всі на сьогодні з пораненнями й травмами. Звісно, приходять нові, звісно, всі налаштовані лише на перемогу! Бій триває!”
Низький уклін усім волонтерам, які завжди з нами!!!!!
“Цих два роки дали зрозуміти, які ми люди, хто є друг, і що насправді є важливим!На жаль, цих два роки це ще не кінець, але знаю, що все буде Україна!!!!!”- пише Олександр Курсик.
Раніше Олександр Курсик працював у Рівненському медіацентрі та був депутатом Рівненської міської ради.
Читайте також: У Рівненському районі померло немовля
- У Здолбунівській громаді на Рівненщині попрощались із захисником
Громада Здолбунівщини віддала шану Ігорю Якубчику, який загинув за Україну на Донеччині. Він народився у с. Ільпінь, зростав разом з молодшою сестрою. Завершивши міську ЗОШ № 6, вступив до СПТУ № 3 та здобув професію будівельника. Працював на місцевому цементному…