Виставка робіт учнів дитячої Студії художньої творчості у великій залі Будинку культури селища Квасилів – це завжди неординарна подія.
Вже традиційно щороку свої роботи виставляють тут обдаровані вихованці самобутнього місцевого митця Омеляна Мельничука з неповторною життєвою історією.
Відверто кажучи, на окрему розповідь заслуговує керівник Студії творчості. Втім Омелян Іванович категорично відмовляється будь-що про себе розповідати. А повідати було б про що. Адже його доля пов’язана не лише з малярством, а й історією. А ще він – народний умілець з виготовлення керамічних виробів. У минулому ж – спортсмен, майстер спорту України з боротьби.
Свого часу Омелян Мельничук закінчив історичний факультет ЛНУ ім. Івана Франка. Тривалий час викладав історію в Квасилівському ПТУ, проте ніколи не розставався з живописом. До речі, оформив із десяток художніх книжок місцевих авторів для дітей. Дві з них отримали дипломи «Краща книга Рівненщини».
Цього року на виставці представлено близько п’ятдесяти дитячих робіт, серед яких живопис і графіка. Малюнки юних художників неповторними барвами сяють зі стін і заглядають в очі здивованим відвідувачам: «То як вам єднання з прекрасним? Подобається, надихає?»
Особливу увагу відвідувачів привертають картини Каті Мички, яка Художню студію Омеляна Мельничука (так її називають у народі) почала відвідувати з третього класу. Вони затримують око, не відпускають погляд, наче сповнені якоюсь несказанною магією і внутрішньою чистотою душі.
Як більшість творчих натур, Катя Мичка – малослівна. Симпатична, скромна але мовчазна дівчина лише зауважила, що мріє навчатися й далі. А потім – сидіти на Карловому мосту і малювати. Чому там? Тому що не раз була в Чехії, зокрема в Празі, з бабусею Оленою Підгайською у складі делегації від першого в Рівненській області Чеського культурно-освітнього товариства «Стромовка» (м. Дубно) ім. Яна Амоса Коменського. Бачила мінливу річку Влтаву, неповторний Карлів міст, художників, які невимушено і незалежно малюють там пейзажі, портрети – все, що виходить якнайкраще. І вже тоді Катя зрозуміла, що це – її мрія, її непроста дорога, яка дає шанс повернутися на батьківщину далеких предків і жити своїм творчим життям.
Отож, як розповідає Олена Петрівна, Катя вже має певні зв’язки із Чехією. Вона подавала свою роботу на міжнародний конкурс малюнків «За чисте довкілля» й отримала схвальну оцінку.
Таке визнання, звісно, з’явилося не лише стараннями самої учениці, а й завдяки майстерності, наполегливості і вимогливості її наставника. Повертаючись до діяльності дитячої Студії художньої творчості, варто зазначити, що Омелян Мельничук створив її понад вісім років тому. Дітей, які мають хист і бажання займатися образотворчим мистецтвом, батьки з охотою приводять до керівника, самі оплачуючи навчання, а левова частка коштів іде на необхідні для малювання матеріали.
– Діти займаються по дві години три рази на тиждень, – розповідає Омелян Іванович. – За цей час добре навчилися малювати десятки здібних учнів. Один нині навчається в Художній академії у Львові. Із перших вихованців запам’яталася своїми роботами юна художниця Аня Куць. А Саша Остап’юк (с. Уїздці), яка обрала іконопис, також планує вступити у вищий навчальний заклад мистецького напряму. Не всі, звичайно, віддають перевагу малюванню як улюбленій справі. Але впевнений, що їхнє життя буде яскравішим і вищим на кілька рівнів розвитку. Однак хотілося б, щоб і місцева влада допомагала молодим талантам іти дорогою своєї долі.
Цього року дитячу Студію художньої творчості в Квасилові відвідували більш як десять учнів. Зокрема, уже згадана Катя Мичка(м. Здолбунів), Настя Устименко (м. Здолбунів-2), Наталя Дмитерчук (с. Корнин), Ліза Коваль, Максим Головачик, Андрій Петрук, Марійка Данчук, Даринка Захленюк, Настя Косько, Злата Литвина з Квасилова. До речі, Злата – також із чеської родини. Вивчає історію Квасилова, де і 150 років тому мешкали чеські художники, відомі далеко за межами Волині.
Анна ЛИМИЧ