13 липня 1949 року Ватикан офіційно оголосив: підтримка комунізму несумісна з вірою. Церква ухвалила безпрецедентне рішення — автоматично відлучати від причастя всіх, хто є членом комуністичної партії або поширює її ідеї.
Цей крок закріпив позицію Католицької церкви щодо тоталітарних ідеологій та був реакцією на зростання впливу комунізму в Європі після Другої світової війни. Документ під назвою «Декрет проти комунізму» був схвалений Папою Пієм XII ще 1 липня, а 13 липня оприлюднений у парафіях — його вивісили в храмах по всій Італії.
У ньому йшлося:
- Католикам заборонено вступати до комуністичних партій, поширювати їхню ідеологію чи голосувати за них.
- Якщо хтось це робить — його автоматично відлучають від церкви (екскомунікують).
- Віруючим, які підтримують комунізм, забороняється приймати таїнства, зокрема сповідь і причастя.
Причиною такого рішення стала переконаність Ватикану, що комунізм базується на атеїзмі, заперечує релігію як таку й переслідує церкву. Такі кроки Ватикан назвав “небезпекою для душі” віруючого.
Хоча пізніше в деяких країнах, зокрема Польщі, відбувалися спроби знайти компроміс, офіційно декрет не скасовували аж до реформ 1983 року, коли було оновлено Кодекс канонічного права.
📌 Джерело: Wikipedia — Decree against Communism
Цікаво знати: відлучення від церкви (екскомуніка) — це найсуворіше покарання, яке може накласти Католицька церква. Воно не скасовує хрещення, але повністю виключає людину з участі в церковному житті.
Коментар історика
Олег Павлюк, історик, дослідник церковно-державних відносин:
«У 1949 році Ватикан постав перед складним вибором: або йти на компроміси з режимами, які системно знищують віру, або зайняти чітку позицію. Декрет проти комунізму був не лише духовною заявою — це був політичний сигнал усьому світу. Комунізм заперечував Бога, ліквідовував релігію як “опіум для народу”, тому Католицька церква не могла залишитися осторонь. Це рішення вдарило не тільки по окремих католиках-комуністах, а й стало частиною глобального протистояння ідеологій у післявоєнній Європі».