Учениця Тинненського ліцею Галина Занозовська розпочала писати вірші у 10 років. Юна письменниця полюбила літературу та письмо завдяки тату. На жаль, жахлива війна залишила школярку без батька.
«Мій тато вчив мене читати ще в 5 років, від нього мені й передалась любов до книг, а потім вже й до власного написання. Для мене він завжди був і залишиться найрозумнішим та найсміливішим», – згадує вона.
Вірші Галини можуть стосуватися чого завгодно. Дівчина часто пише про свій внутрішній стан, про тривожність, про ставлення до світу. Проте частіше у віршах описує події в країні, пише про війну, про Героїв, які поклали своє життя за нашу незалежність, адже серед них – її тато.
Батько дівчини загинув 30 серпня минулого року. До військкомату Михайло Занозовський пішов з початку повномасштабного вторгнення. У складі 24-ї механізованої бригади імені короля Данила вирушив на передову. Разом з побратимами він пройшов пекло Луганщини та зміг вирватися з оточення. На жаль, загинув на Херсонському напрямку, внаслідок ворожого артилерійського обстрілу.
«Мій тато завжди вірив у перемогу, як би тяжко йому не було він робив усе, аби наша країна могла жити в мирі. І я намагаюся завдячити цьому хоча б у творах та віршах, які пишу для нього. Він справжній воїн. Мій герой», – розповідає Галина про свого батька.
Завдяки щиро написаній історії про тата «Війнами втомлені та ніким не зломлені», Галина стала лауреаткою конкурсу «Я – журналіст» та отримала відзнаку від начальника Рівненської ОВА Віталія Коваля.
Джерело: Рівненська ОВА.
Читайте також: 40 цінних українських стародруків тепер доступні онлайн