Кабінет міністрів увечері 30 січня вніс на розгляд Верховної Ради нову версію законопроєкту про мобілізацію.
Пресслужба Міноборони опублікувала його основні положення.
Так, у відомстві стверджують, що новий документ базуватиметься на шести принципах: визначеності, зручності, навченості, рівності, забезпеченості та можливості відпочити.
Серед ключових пропозицій:
- військовий облік «для всіх»;
- визначення чіткого терміну служби на період воєнного стану;
- звільнення від військової служби людей з інвалідністю всіх груп;
- військовозобов’язані зможуть оновлювати свої дані через електронний кабінет, а для переїзду до іншого населеного пункту не потрібно буде йти до ТЦК;
- обов’язкова військова підготовка для всіх мобілізованих;
- виключення права на відстрочку від призову у держслужбовців.
Водночас, згідно з пояснювальною запискою та текстом проєкту, документ передбачає запровадження низки положень, які були прописані у минулій версії законопроєкту, зокрема, зниження призовного віку з 27 до 25 років та надання повноважень Національної поліції України щодо участі у заходах мобілізації.
Крім того, ТЦК зможе звертатися до суду, щоб накласти арешт на банківські рахунки та цінності у банках військовозобов’язаних, які ухиляються від проходження служби, а також для запровадження обмежень на виїзд за кордон.
Кому планують надавати бронь від призову
Згідно з текстом законопроєкту, бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють або проходять службу:
- у державних органах на посадах державної служби категорії «А», голів обласних, районних рад, сільських, селищних, міських голів. А також до 50% військовозобов’язаних державної служби категорії «Б», «В», в органах місцевого самоврядування;
- у Нацполіції України, Національному антикорупційному бюро, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, БЕБ, ДСНС, Службі державної охорони, судах, інших державних органах та установах системи правосуддя та органах досудового розслідування, патронатних службах;
- на підприємствах та установах, яким встановлені мобілізаційні завдання у разі, якщо це необхідно для виконання мобілізаційних завдань;
- на підприємствах та установах, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення у особливий період, у тому числі забезпечують потреби Збройних сил України. Критерії та порядок визначення підприємств критично важливими визначає Кабмін.
При цьому документом передбачено, що порядок та організацію бронювання, критерії визначає Кабінет міністрів України.
Як зазначається, військовозобов’язаних, які отримали бронь на період мобілізації, хочуть зобов’язати уточнити свої облікові дані через електронний кабінет призовника або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з документом законопроєкту, військовозобов’язані після оголошення мобілізації мають 60 днів, щоб уточнити облікові дані – через центр надання адмінпослуг, ТЦК або електронний кабінет.
Коли з’явиться новий закон?
Народний депутат Ярослав Железняк у своєму тг-каналі написав, що новий законопроєкт за оптимальним варіантом не з’явиться раніше березня:
- Якщо законопроєкт депутати підтримають 226+ голосами в перше читання, то буде потрібно ще одне голосування за скорочення строку правок. Для цього потрібно теж 226+ голосів і якщо така процедура пройде: у депутатів буде 7-м днів на подачу правок. Якщо не пройде 14 днів на подачу правок.
- Потім знов Комітет має розглянути всі правки. Очевидно їх буде багато. І враховуючи навантаження і графік Ради, то раніше ніж кінець лютого законопроєкт не буде винесений на голосування до другого читання.
- Коли винесуть законопроєкт на друге читання буде залежати від Комітету, але очевидно що не раніше 22 лютого. Якщо буде багато правок, то процедура розгляду може затягнутися на декілька днів.
- Під час розгляду правок в такі закони, текст може змінюватися (як було з законом про реєстр). Але після їх розгляду в залі має відбутися фінальне голосування 226+ за друге читання.
- Потім дуже ймовірно, що хтось з депутатів внесе блокуючу постанову і потрібно буде ще одне голосування, щоб дати можливість Спікеру підписати закон і відправити Президенту.
- Потім Президент має підписати закон.
“І це я описав один (з найбільш ймовірних, але не єдиний) сценаріїв. Але думаю, що вже очевидно, що раніше березня Закон не вступить в силу. Плюс там ще перехідний період місяць” – написав нардеп.
Джерела: “Слово і діло”, “NV”, Ярослав Железняк, Верховна Рада України
Читайте також: Кібератака української розвідки «поклала» сервер спецзв’язку міноборони росії