Розповідь гвардійця з рівненського підрозділу про бої під Авдіївкою, бойову підготовку і войовничих котів Донеччини.
Нацгвардієць Святослав Ревко – головний сержант взводу одного з підрозділів Національної гвардії України. У 2012-2013 роках військовослужбовець проходив службу в полку спеціального призначення. Згодом звільнився і працював у сфері будівництва, а з початком повномасштабного вторгнення приєднався до рівненського підрозділу Нацгвардії.
У березні 2022 року він розпочав службу з охорони й оборони одного з важливих державних об’єктів на Рівненщині. Потім підрозділ Святослава пройшов підготовку до виконання завдань у зоні активних бойових дій.
«Я отримав базову військову підготовку ще під час служби у 2012 році, проте вже у складі рівненського підрозділу ми вдосконалювали навички з тактичної, вогневої, медичної підготовки, військово-інженерної справи. Крім того, під час бойових злагоджень ми налагоджували взаємодію між військовослужбовцями підрозділу і відпрацьовували ймовірні сценарії бойових дій», – ділиться військовослужбовець.
У 2023 році підрозділ Святослава відправився на виконання бойових завдань на Донеччину.
«Було непросто, особливо, коли доводилося заходити на позиції під щільними мінометними обстрілами, чи ворожими скидами дронів. На позиціях ми чули окупантів, вони намагалися перекрикуватися з нами, але всі ці діалоги завершувалися шквальним кулеметним вогнем. Така розмова з ворогом була короткою, не довше автоматної черги», – пригадує Святослав.
На Донеччині гвардійці стійко тримали оборону, а в перервах між виконанням завдань вдосконалював навички з тактичної й вогневої підготовки.
«На Авдіївському напрямку довелося тяжко, ми відбивали ворожі штурми, яких було по 8-9 на добу. Вели стрілецькі бої з різних видів озброєння з кількагодинними перервами на сон. Найефективнішою зброєю на полі бою для мене став кулемет Browning, завдяки якому вдавалось швидко знешкоджувати чимало груп ворожих піхотинців. Ми аналізували тактику дій ворога, а за можливості виїжджали на місцевий полігон, де відточували тактику і бойову стрільбу з кулемета», – розповідає військовослужбовець.
За словами гвардійця Святослава, для ефективної боротьби з ворогом важливо постійно вдосконалювати навички з вогневої підготовки, тактичної медицини й фізичну витривалість.
«Війна дуже динамічна. Ситуація на фронті змінюється мало не кожного дня, а значить змінюються способи і методи ведення боротьби з ворогом. Військовослужбовцям, які готуються до виконання бойових завдань важливо вміти працювати з різними видами озброєння. А ще працювати над витривалістю і відточувати до автоматизму навички з такмеду».
Гвардієць розповідає, що попри постійні обстріли і ворожі штурми, розрадою на фронті стали пухнасті побратими, які покращували настрій військовослужбовцям і допомагали у боротьбі з шкідниками.
«На фронті у нас були справжні бойові коти. Ці пухнасті бійці не просто нищили щурів і мишей у бліндажах, а й з настанням ночі, ходили на ворожі позиції і «мінували» взуття окупантів. Один з моїх побратимів забрав додому кішку Котусько, яка й далі продовжує нести службу разом з нами», – підсумовує гвардієць Святослав.
Джерело: Пресслужба рівненського підрозділу Національної гвардії України
Читайте також: Досвід британської колеги вивчали фахівці Рівненської обласної лікарні