Цвіт нації гине у цій страшній війні… Троє молодих чоловіків, які могли змінити на краще майбутнє нашої країни, вимушені боронити її зі зброєю у руках. 19-річний Єгор Муха, 29-річний Максим Хохлов та 42-річний Олександр Назар віддали свої життя за нашу незалежність та свободу.
Єгор Муха народився у Рівному. Навчався у НВК “Колегіум”, 1 та 26 школі. Оскільки народився у родині залізничників, завершив навчання на Рівненській дитячій залізниці. А за тим і професію обрав пов’язану із нею: вирішив здобути фах помічника машиніста тепловоза та електровоза у Козятинському міжрегіональному вищому професійному училищі залізничного транспорту.
Мама Героя Євгенія пригадує, що Єгор змалечку був дуже сильним морально, завжди дбав про рідних — старшу сестру та двох молодших братів 8 і 9 років. Справжній, добрий син був надійною опорою та підтримкою. Часто посміхався щиро і світло.
“18 січня 2022 року Єгорові виповнилося 18, а вже 24 лютого почалося повномасштабне вторгнення. З училища їх відпустили додому, але Єгор щойно приїхав сказав відразу, що піде добровольцем. Говорив, що не буде ховатися у підвалах, що мусить бути там і захищати нас. Тож відправив мене з молодшими братами у Болгарію від футбольного клубу “Верес”, хоч сам з четвертого дня війни вже був в армії. Спершу служив на кордоні, набирався досвіду. До всього ставився дуже серйозно і відповідально. Це помітили, тож він у свої 18 став командиром взводу. Єгор дуже переживав, постійно слідкував, аби мати все якісне — і амуніцію, і захист, і медикаменти. Говорив, що не можна брати абищо, якщо від цього може залежати життя,” — розповідає Євгенія.
Єгор дуже хотів перевестися в іншу військову частину, аби бути у зоні бойових дій. Відчував, що там він потрібніший, що саме там його місце.
“І він до того готувався. Займався спортом, качався, бігав на п’ятий поверх з гирею… Слідкував за харчуванням. Наполягав, що повинен бути у формі, коли його перевід таки погодять. Але йому відмовляли. Я переконувала, що може так і краще, але Єгор сказав чітко: ти мене не втримаєш, я мушу бути там. Його перевели лише за четвертим разом. Коли видали бронежилет, він важкий такий, Єгор лише усміхнувся: “Бачиш, мамо, не дарма я з гирею бігав,” — пригадує мама Героя.
А за тим справдилося іще одне бажання — Єгор став частиною підрозділу “Вовки Да Вінчі”.
“Він дуже пишався цим, захоплювався самим командиром — Да Вінчі — ще встиг послужити під його керівництвом. Постійно говорив, що вони всі разом, як одна сім’я, стоять один за одного. Заспокоював, що ніколи не діють з опалу, завжди ретельно готуються та планують… Напевне, якби склалось інакше, мій Єгор був би таким самим, як Да Вінчі. Хоча обіцяв, що після перемоги не залишиться в армії. Хотів поїхати навчатися за кордон, усе прорахував, відкладав гроші, щоб вистачило і на навчання, і на життя, і на інше. Мріяв повернутися потім в Україну, щоб з новими знаннями робити її кращою,” — продовжує мама.
Дбайливий син не розповідав мамі, де саме служить, які завдання виконує. Лише згодом зізнався, що побував у найгарячіших точках, був під Бахмутом…
“У п’ятницю, 19 травня, ми іще з ним переписувалися. Він на диво швидко відповідав. Ми з молодшими гуляли біля стадіону, то Єгор ще сварився, чого я не повела їх на матч, бо ж Вася так любить футбол. А я повторювала, що він повернеться і ми підемо усі разом, щоб відчути цю атмосферу, побачити цей гарний стадіон. Писала, що вболівальники скандують “Слава ЗСУ!” А вже в суботу Єгора не стало — їх накрили мінометним вогнем…” — розповідає Євгенія.
19-річний старший солдат Єгор Муха загинув 20 травня при виконанні бойового завдання в районі селища Хромове на Донеччині…
Максим Хохлов народився у місті Рубіжне на Луганщині. Здобув фах електрика, відслужив строкову службу в армії. П’ять років тому створили з коханою Іриною сім’ю, в якій за рік народився чудовий син.
Влітку 2020 року Максим вирішив підписати контракт з Національною гвардією України. Відтоді стояв на захисті нашої держави.
У спокійне життя родини втрутилася ворожа армія. З перших днів повномасштабного вторгнення Максим віддано служив народові України. Та залишатися у рідних місцях було надто небезпечно. Тож Ірина з маленьким сином вирушили у Рівне, де мали знайомих. Лише кілька разів за цей час Максим приїжджав навідати рідних.
“Розповідав небагато, йому було тяжко, дуже хотів швидше приїхати до нас, бути поряд. Максим був дуже спокійним, надзвичайно добрим, уважним. Світла і хороша людина…” — пригадує дружина Героя Ірина.
29-річний молодший сержант Максим Хохлов помер 25 травня 2023 року у лікарні Києва в наслідок отриманих поранень під час мінометного обстрілу в ході виконання бойового завдання щодо захисту Україну.
Олександр Назар народився у Рівному. Після закінчення школи здобув фах муляра у технічному коледжі НУВГП. Працював в університеті, а кілька останніх років — у Польщі.
“Саша дуже любив свою професію. Спершу, як тільки поїхав у Польщу, присилав фото фасадів, які вони робили. Він насолоджувався своєю справою, результатом” — розповідає мама Героя Світлана.
Олександр дуже любив свою цивільну дружину та 10-річну донечку Злату. Будував плани на майбутнє.
Та все змінилося після початку повномасштабного вторгнення. Надзвичайно добрий, щедрий, безкорисливий Олександр у липня 2022 добровольцем пішов у ЗСУ.
“Він не служив в армії, але не витримав, сказав, що мусить бути там. Тож сам пішов у військо. Казав, що у нього все добре. Служив на Луганському напрямі. Коли був на передовій, отримав травми спини та коліна. Тож лікувався у госпіталі. Саме мав повертатися у свою частину, до хлопців, виписався із госпіталю, але так і не доїхав…” — каже мама…
42-річний молодший сержант Олександр Назар помер 22 травня 2023 року у Краматорську.
Прощання із Героями відбудеться завтра, 28 травня, о 10.30 на майдані Незалежності у Рівному.
Поховають їх на кладовищі “Нове”…
Рівненська міська рада
Читайте також: Президент України запровадив нові санкції