2012 рік. Просвітяни активно збирають музейні експонати, проводять консультації з працівниками обласного краєзнавчого музею Олександром Булигою, Людмилою Шлапак, Аллою Українець, Інною Мельник, готуються до оформлення музею-бібліотеки «Просвіта Рівненщини» імені Т. Шевченка. Нарешті матеріали систематизовано, музей сформовано.
Відвідувачі музею могли через світлини, листівки, книги, рушники, вишиванки, портрети, гобелени, листування дізнаватися про розвиток просвітянського руху, діяльність патріотичної організації, яка виникла на Рівненщині в далекому 1917 році й одразу ж розпочала відстоювати права українців. Просвітяни служили Україні, боролися за її державність, мову, культуру, збереження звичаїв та обрядів.
Портрет Кобзаря та символи просвітництва
Відкриття музею було приурочене до 200-річчя з дня народження Кобзаря. На передній стіні музею розміщено портрет молодого Шевченка, якого написав рівненський художник Олександр Кузьмич, використавши канадську школу малярства. Гострий, глибокий погляд поета ніби промовляє через століття: «І на оновленій землі врага не буде супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люди на землі». Портрет Кобзаря обрамлений рушником, вишитим у Сіверськодонецьку, який люб’язно подарувала музею очільниця Палацу молоді цього міста Ніна Буряк. Під портретом розміщено гобелен – символ «Просвіти», який майстерно створила рівненська мисткиня Людмила Лисюк. Це образ жінки земної й небесної, в руках якої розгорнута книга, що символізує просвітництво, а над головою німб, що говорить про віру просвітян у Бога. «Бог і Україна» – слова відомого українського педагога, громадського діяча Григорія Ващенка – незмінне гасло діяльності просвітян.
По периметру музею на фризі зі світлин, матеріалів, розміщених у вітринах, стендах, дізнаємося про просвітян трьох періодів діяльності організації. Це створення хат-читалень, гуртків, хорів, кооперативів, видавництв, проведення вечорів, присвячених Тарасові Шевченку, Миколі Лисенку, виставки народних ремесел, постановка драматичних вистав, участь у відкритті пам’ятників Тарасові Шевченку, Дмитрові Клячківському, Уласові Самчуку, відкриття меморіальних дощок Олександрові Олесю, Миколі Лисенку, Миколі Біляшівському, Петрові Калнишевському, Хариті Кононенко, Тарасові Бульбі-Боровцю.
Парк Просвіти – зелена пам’ять
Окремо хочеться розповісти про закладення парку Просвіти в мікрорайоні Північному, де щорічно відбувається День її імені. 3 квітня напередодні Великодня 2000 року з ініціативи світлої пам’яті Михайла Борейка, за підтримки міського голови Віктора Чайки було висаджено 2000 дерев, встановлено пам’ятний знак, який декілька разів недруги розбивали. До 30-річчя Незалежності України з моєї ініціативи за підтримки Івана Вєтрова, голови обласної «Просвіти», в парку встановлено пам’ятний камінь і висаджено калинову алею. Просвітяни посадили улюблену грушу Лесі Українки, привезену з Колодяжного до її 150-річчя. Особливу увагу розвитку парку приділяли ліцеї №№ 25, 28 (директори світлої пам’яті Сергій Лінчук, Іван Віднічук). Міська влада на чолі з Володимиром Хомком прекрасно впорядкували парк асфальтовими доріжками, дитячим майданчиком. Парк є чудовим місцем відпочинку рівнян.
Від перших осередків до сучасності
Багато експонатів оповідають про осередки просвітян у перший період діяльності «Просвіти». На початку 1929 року рівненська «Просвіта» мала 104 філії та 1044 члени, але в цьому поступалася першістю дубенській «Просвіті», яка налічувала 112 філій і 3200 осіб. Зараз у рівненській міській організації функціонує 70 осередків, у яких 1700 членів. Хочу виокремити потужний осередок, який було створено в той час у Рівненській українській гімназії. Засновник закладу – Федір Пекарський. Приміщення гімназії збудоване в 1929 році за кошти просвітян за проєктом Прокопа Романчука. Зараз це один із корпусів Рівненського ліцею № 15. Рівненську українську гімназію відродив у 1994 році Іван Вєтров. Нині це Рівненський ліцей «Український», який знаходиться в старому приміщенні Рівненського ліцею № 2.
Книги, заборонені та перевидані
Помітною сторінкою діяльності «Просвіти» є видавництво заборонених або маловідомих книг. За період Незалежності видано близько 60 книг. Усі ці книги знаходяться в музеї, зокрема Шевченкіана, перевидано 6 Кобзарів. Першим, що надрукувала «Просвіта», було факсимільне видання «Енеїди» Івана Котляревського (Берлін, 1922 рік, з переднім словом Богдана Лепкого), приурочене до 200-ліття виходу поеми у світ. У 2012 році вперше в Україні видано книгу польського письменника Єжи Єнджеєвича «Українські ночі, або Родовід генія».
Молодь і патріотичне виховання
Просвітяни добре розуміють, що тільки маючи патріотичну молодь, можна будувати національну державу, тому дуже багато заходів проводять для молоді з їхньою безпосередньою участю. Матеріали цих заходів знаходяться в музеї. Це акції «Подаруй книгу, вишиванку ровеснику зі Сходу», «Ми будемо разом», «Хвиля єднання», «Тролейбус миру», «Рівне читає», «Рівне малює», «Дорога до храму», проведення Літературного кола, де було запропоновано прекрасні ідеї для активізації дитячого читання тощо. Акцію «Рівне читає» проводили в закладах освіти, на шкільних подвір’ях, у скверах, парках. В обідню пору школярі читали поезію в міських тролейбусах. До дітей долучалися дорослі, перетворюючи тролейбус на яскраву читацьку зону.
Пам’ятними для містян залишилися заходи, проведені разом з освітянами щодо відзначення Дня Соборності. Особливо показовою, глибокою подією був Відкритий урок історії, який відбувся 22 січня 2022 року. До його проведення долучилися міська влада, керівники освітніх закладів, педагоги, учні, студенти, просвітяни. Цей захід нагадав кожному присутньому про те, що патріотизм, силу духу потрібно плекати щодня.
Як не згадати про підготовку та проведення історико-пошукових експедицій, наметового таборування, уроків історичної пам’яті біля знакових місць Рівного: біля пам’ятника славному лицареві України, художнику, борцю за волю України, зброєю якого стали різець та олівець, – Нілу Хасевичу. Заходи проводяться щорічно в день його народження та день пам’яті. Найчастіше творцями та учасниками були ліцеїсти Рівненських ліцеїв №№ 1, 2, «Колегіум», «Центр надії», педагоги, просвітяни. Учасники перегортають сторінки мистецького, просвітянського, бойового життя земляка, згадують його художні цикли «Волинь у боротьбі», «До зброї», які допомагали в піднятті духу вояків УПА, кликали до звитяги в боротьбі за незалежну державу. Також такі уроки проводяться біля пам’ятника Дмитрові Клячківському, пам’ятного знака «Загиблим за Україну», біля Стіни пам’яті героїв Небесної Сотні, АТО/ООС, біля банерів Пам’яті Героїв повномасштабної російсько-української війни на майдані Незалежності, в урочищі Видумка, щоб вшанувати українських героїв та невинно вбитих представників волинської інтелігенції, знищених нацистами в 1943 році. Єдиним лейтмотивом виступів на цих уроках є заклик до молодого покоління не забувати «чорні» сторінки історії української державності.
У різні часи третього періоду очільниками рівненської «Просвіти» були Василь Червоній, Михайло Назарук, Святослав Мельничук, Борис Степанишин, Володимир Ковтунець, Іван Кузьмук, Петро Кульчинський, Любомир Гладун, Микола Федоришин, Світлана Ніколіна, тепер – Іван Вєтров. Міську «Просвіту» за роки відновленої незалежності України очолювали Ярослав Гірник, Тетяна Грещук, з 2003 року – Катерина Сичик. У музеї зібрано матеріали про сотні просвітян, які боролися, продовжують боротися за Україну.
Просвітяни у воєнний час
З початку повномасштабної війни з росією, з березня 2022 року, просвітяни волонтерять, плетуть сітки, виготовляють окопні свічки, купують пікапи, прилади нічного бачення, дрони, радіостанції, запчастини для ремонту воєнної техніки, долучаються до інших зборів. У 2022 році було організовано курси з вивчення української мови «Філіжанка мови по-рівненськи» для вимушено переселених осіб.
У просвітянській бібліотеці зібрано понад 2000 книг: це просвітянська, історична, мемуарна, художня, мистецтвознавча література, цікавинки шкільництва, літературознавство тощо.
Музей-бібліотека «Просвіта Рівненщини» – це унікальний, патріотичний простір. Подібних музеїв в Україні немає. На просвітянській конференції в червні 2025 року було прийнято рішення про організацію його діяльності як автономного закладу. Це питання зараз на розгляді міської влади. Надіємося, що він стане візитівкою нашого міста, його територією патріотизму.
Катерина СИЧИК, голова ГО «Рівненське міське об’єднання товариства «Просвіта» імені Т. Шевченка»
Читайте також: У Сарнах встановили рекорд України. 532 учасники одночасно виконали поліський народний танець