Всім відомо, що м’ята – це корисна рослина. Тому саджаємо її на дачі, вирощуємо на підвіконні, щоб завжди була під рукою. Але останні дослідження показали, що декому від неї слід триматися якомога далі.
Про це пише RADIOClub.
Яку користь приносить м’ята
Усі знають, що м’ята – це чудове заспокійливе. Щоб зібрати себе докупи, дехто заварює чашку чаю з м’ятою або дістає м’ятні краплі.
Вона знижує артеріальний тиск, покращує кровообіг, підвищує еластичність судин, бореться з головним болем.
Допомагає впоратися із розладами травлення та інфекціями верхніх дихальних шляхів.
Має спазмолітичну та протизапальну властивість.
Сприяє зменшенню рівня тестостерону в крові. Жінкам корисно пити м’ятний чай при запальних процесах органів малого тазу.
Для кого м’ята небажана
Попри всі заслуги м’яти, дієтологи й лікарі закликають не зловживати нею. А декому радять обходити її десятою дорогою.
- Людям із низьким артеріальним тиском. М’ята сприяє розширенню судин та капілярів і має гіпотензивний ефект – може знизити тиск до критичної позначки.
- Людям із жовчнокам’яною хворобою. М’ята містить ментол, який може посилити скорочення жовчного міхура і відповідно викликати жовчні кольки.
- Алергікам. Потужний запах м’яти може стати для них дуже сильним подразником.
- Людям, яким потрібна підвищена концентрація уваги. Те, що м’ята сприяє розслабленню, їм тільки зашкодить.
- Людям з варикозною хворобою.
- Чоловікам. Як було сказано вище, м’ята знижує рівень тестостерону, від якого у представників сильної статі залежить лібідо.
- Вагітним. Особливо в останньому триместрі. М’ята може спричинити скорочення матки і загрожує викиднем.
- Дітям до двох років.
- Людям з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою. Ця рослина сприяє розслабленню стравоходу, а значить може посилити кислотний рефлюкс і печію.
- Людям з епілепсією. М’ята може посилити напади, оскільки містить речовини, які цьому сприяють.
- Людям із проблемною шкірою. Наприклад, особам з атопічним дерматитом. У їхньому випадку висип чи свербіж – абсолютно закономірні явища.
Читайте також: Яка звичка може бути ознакою деменції