Форвард БК «Рівне» Сейвон Трейлор Sayvon Traylor став MVP п’ятого тижня Суперліги після яскравої перемоги над чинним чемпіоном — «Дніпром». Американський новачок, який проводить свій перший професійний сезон в Україні, стрімко увійшов у роль одного з лідерів команди та швидко здобув прихильність рівненських уболівальників.
У своєму інтерв’ю клубу Трейлор розповідає про адаптацію до українського баскетболу, роботу над собою, атмосферу домашніх матчів у Рівному та про те, чому в команді «ненавидять програвати більше, ніж люблять перемагати».
«Ми всі ненавидимо програвати більше, ніж любимо перемагати»
Після яскравої перемоги над чинним чемпіоном — “Дніпром” — форвард БК “Рівне” Сейвон Трейлор отримав звання MVP п’ятого тижня Суперліги. Американець проводить свій перший професійний сезон в Україні, швидко став одним з лідерів команди і улюбленцем рівненських уболівальників. Ми поговорили з ним про шлях адаптації, український баскетбол, віру, командний дух і те, що робить БК “Рівне” особливою командою. Нижче — розмова, у якій Сейвон ділиться тим, що стоїть за його впевненістю та перемогами.
Шлях до MVP і перше відчуття рівня Суперліги
— Сейвон, вітаємо зі званням MVP тижня! Як це — обіграти чинного чемпіона, ведучи команду вперед?
Дуже приємно. Але ця перемога — не про мене, а про всіх хлопців у команді. Ми виграли тому, що грали разом. Кожен зробив свій внесок — від стартової п’ятірки до тих, хто виходив із лави. Це була справжня командна робота.
— Коли під час сезону ти вперше відчув: “Так, я готовий до цієї ліги”?
Напевно, після кількох упевнених ігор проти сильних суперників. Тоді зрозумів, що можу змагатися на цьому рівні. Але це не межа — я знаю, що можу бути ще кращим і хочу постійно прогресувати, щоб допомагати команді.
Робота над технікою і фізикою
— Ти один із найрезультативніших гравців і найкращих шутерів Суперліги. Над чим найбільше працюєш у своїй грі?
Фокусуюсь на техніці володіння м’ячем і грі в пості, але найбільше — на фізиці. Міцні ноги й сильний корпус — це основа стабільного кидка. Саме тому я щодня приділяю цьому увагу на тренуваннях.
— Ти завжди спокійний у вирішальні моменти. Звідки береться ця впевненість?
Від роботи. Влітку я тренувався по три-чотири рази на день, часто зранку ще до світанку. Грав проти професіоналів з-за кордону та навіть гравців НБА. Це дало мені впевненість — я знаю, скільки праці за цим стоїть.
— Що відчуваєш, коли береш вирішальний кидок наприкінці гри?
Нічого особливого. Я намагаюся не думати — просто роблю те, що відпрацьовано до автоматизму. Довіряю своїй роботі, своїй підготовці — і дозволяю м’язовій пам’яті все зробити замість мене.
Перший сезон в Україні: адаптація
— Це твій перший сезон за кордоном. Що було найскладніше у новому житті в Рівному?
Найбільше — різниця в часі. Родина і друзі вдома, і спілкуємося не так часто. Але я розумію, що це частина шляху. Це жертва, яку треба прийняти, якщо хочеш бути успішним у професійному спорті. Після сезону побачуся з усіма.
— Як би ти описав український баскетбол?
Він дуже фізичний. Тут багато міцних, досвідчених гравців – Конєв, Тимофеєнко, Коровяков, Нікітін, Буц. Є і талановита молодь – Бублик, Сушкін, Романиця, Поносов, Николайчук. Ліга сильна й конкурентна, з багатьма якісними легіонерами – Хайнс, Дюпрі, Хілл, Ловінгс, Рід, Дібіамака… і ще один хлопець із Рівного під номером 1, здається, теж непоганий (сміється). А вболівальники тут – неймовірні. Атмосфера в нашому залі –особлива. Коли ми граємо вдома, енергія трибун справді заряджає.
Українська мова та щоденні звички адаптації
— Ти вже трохи освоїв українську мову?
Так! Знаю, як сказати “доброго дня”, “дякую”, “будь ласка”, “як справи”, “дуже добре”. Уже вмію рахувати до тридцяти — зараз тренуюсь до ста (усміхається). Щодня вчу нові слова, а мої партнери це постійно перевіряють!
— Як тобі вдається залишатись сильним морально, далеко від дому?
Я молюся щодня і покладаюсь на Ісуса Христа. Уся моя сила — від Бога. Тому на моїй сторінці завжди є слова: “To GOD be the GLORY.”
Досвід у Peru State
— Ти грав у дуже конкурентній студентській лізі за Peru State. Як цей досвід допоміг у професійному баскетболі?
Там було багато сильних гравців, які потім стали професіоналами. Це навчило мене адаптуватися, розуміти різні стилі гри, бути універсальним. У Peru State я став зрілим як спортсмен.
— Минулого сезону ти провів передсезонну підготовку з “Запоріжжям”. Що дав тобі той досвід?
Найперше — розуміння України. Я побачив, наскільки сильні тут люди. Навіть попри війну — вони щодня працюють, живуть, борються. Це неймовірно надихає. Я глибоко поважаю українців за їхню силу духу. А з точки зору баскетболу — зрозумів, наскільки тут важливо бути фізично готовим. Без цього у Суперлізі робити нічого.
Цілі сезону
— Як ти бачиш для себе успіх у цьому сезоні?
Для мене успіх — це перше місце. Я граю, щоб перемагати. Ми рухаємось день за днем, працюємо важко і намагаємось бути кращими з кожною грою.
Команда з характером
— “Рівне” приємно здивував лігу. Що робить цю команду особливою?
Ми говоримо однією мовою — мовою перемоги. У нас немає егоїзму. Ніхто не думає про статистику — всіх хвилює лише результат. Ми всі ненавидимо програвати більше, ніж любимо вигравати — і це, мабуть, найкраща риса нашої команди.
— Що можуть очікувати фанати від тебе в другій половині сезону?
Очікуйте, що я й далі гратиму з повною віддачею. Хочу стати ще кращим лідером, тримати команду разом у складні моменти, показувати більше спокою та концентрації. І, можливо, трохи менше емоцій на обличчі (усміхається).
автор спортивних матеріалів і багаторічний спортивний оглядач. Пише для регіональних медіа про баскетбол, футбол, волейбол та інші види спорту, висвітлюючи матчі, результати та події спортивного життя Рівненщини.
Викладач Національного університету водного господарства та природокористування, багато років працює з молодіжними спортивними ініціативами та активно долучається до розвитку місцевого спортивного середовища. Співпрацює з редакцією «Сім днів» як постійний автор спортивної стрічки.