Вже понад рік минуло, як ідею “Тремпеля” перевезли у приміщенні колишнього кафе «Салют». Залишивши назву закладу, нові управителі змінили його концепцію, в яку вклали частину харківської душі.
Так, зі слів Олександри Фоменко, вони втілили у Рівному ідею зруйнованого окупантами популярного у Харкові кафе «Тремпель».
Найважче було вибратися з-під обстрілів
У самому центрі Харкова на найбільшому майдані Європи – площі Свободи – донедавна працювало одне з найулюбленіших серед харків’ян кафе «Тремпель» (так місцеві мешканці називають вішак для одягу, – авт.). Тут готували оригінальні та смачні страви, тому завжди було вдосталь відвідувачів.
А через тиждень від початку повномасштабного вторгнення окупантів його не стало: після ворожого обстрілу від кафе мало що залишилося.
– 1 березня на площу Свободи прилетіла російська ракета, яка зруйнувала й частину «Тремпеля», – розповідає Олександра Фоменко. – Пошкодження виявилися досить значними, а коштів на ремонт не було. Отож, якщо до того ще були думки про те, аби залишатися у Харкові й продовжити якось працювати, то 1 березня вони зникли. Було моторошно перший тиждень просто сиділи дома і нікуди не виходили. Далі почали «ворушитися», думати, що робити далі.
Частиною команди «Тремпеля» вирішили перебратися в безпечніше місце. Хоча виїжджати з Харкова було страшно і небезпечно. Постійно то тут, то там, як згадує Олександра, лунали вибухи. Через це практично весь час змушені були переховувалися у підземному паркінгу. Втім одного дня таки наважилися і вирушили на захід. Дорога видалася довгою і важкою. Ночувати доводилося в різних місцях та незвичних умовах: в офісах, на підлозі. Аби лише не на вулиці. Спершу зупинилися в Сарнах. А оскільки активні молоді люди не можуть довго сидіти без діла, почали командою «Тремпеля», частина якої виїхала разом з нами, розглядати для започаткування справи (щось подібне до їхнього харківського кафе) два міста – Рівне та Луцьк.
Ідею «Тремпеля» перенесли в Рівне
На користь Рівного зіграла погода. На той момент, коли обирали, в яке місто їхати, у Луцьку йшов дощ. А в Рівному того дня світило сонце. Зупинилися на безхмарному місті. Ще раніше, відвідуючи Рівне по справах, звернули увагу на кафе «Салют» з досить великим приміщенням і сучасним ремонтом. Знову потрапивши сюди, коли шукали місце для втілення свого задуму, Олександра Фоменко, не стримавшись, вголос висловила захват. Мовляв, круто було б узяти такий заклад в управління. Від мрії до її втілення минуло три тижні. Команда харківського кафе по частинках перенесла «Тремпель» у Рівне. Дуже хотілося продовжити життя свого закладу тут, у Рівному.
Отож відразу взялися до роботи. Обмінювалися думками, пропозиціями, як краще на новому місці втілити ідею «Тремпеля». Перед відкриттям закладу два тижні тут майже ночували. Працювали над концепцією, меню, стажували команду. Крім того, велику увагу приділили сторінці у соціальних мережах. Спочатку це були рандомні фото страв, які привернули увагу своєю індивідуальністю. Олександра особисто вела сторінку, де виставляла цікаву інформацію, знайомила потенційних відвідувачів з командою і кухнею. Така відкритість привернула до «Салюту» увагу. А відтак значна кількість клієнтів прийшла до гастро-бару з інстаграму.
– Головна ідея гастро-бару «Салют» – міське кафе, де можна смачно поїсти, або просто випити кави, – веде далі Олександра. – Вона повторює історію харківського «Тремпеля»: не було якоїсь нішевості чи тематичного напряму. Це означає, що кожен відвідувач має відчувати себе в «Салюті» комфортно. Це стосується і кухні, і обслуговування, й напоїв. Зараз для цього є все – велика площа, сучасний ремонт, професійна і привітна команда, вишукане меню. До нас у заклад можна прийти на сніданок, вдень – щоб попрацювати з ноутбуком чи провести зустріч, а ввечері відпочити з друзями за келихом вина або коктейлю. До нас приїжджав бармен з Харкова, який залишив рецепти смачних коктейлів. Ще раніше в «Салюті» робився акцент на бар. Він тут гарний і сучасний. Гріх було б не скористатися цим. Тож ми мали велике бажання працювати.
Таких фірмових страв, як у «Салюті», більше немає ніде
Оглядаючись на пройдений шлях, Олександра каже, що за останні півтора року в їхньому житті було два найважчих моменти.
– Перший, – каже дівчина, – це в Харкові просто вийти на вулицю, сісти в машину і поїхати. Тому що поки ти їдеш може статися що завгодно… Тоді було страшно. А другий момент – важкий, коли ми вже взяли у Рівному «Салют» в управління і нам треба було зрозуміти місцевий менталітет. На перших порах дещо складно було збагнути смаки рівнян. Переживали, чи сподобається їм наша кухня. Це вже зараз на 70 відсотків меню складається із харківських страв, а третина залишається рівненською. Ми привезли свої фірмові вафлі і вони залишаються серед улюблених страв. Таких більше немає ніде. Вони у нас всі шпинатні, відрізняється лише наповнення. Це те, чим ми пишаємося.
Ще однією «родзинкою» у нашому меню (ми влітку її готували) – фірмова окрошка. Яскрава та дуже смачна. Є десерти, яких не було раніше у Рівному. Ми вже маємо нових знайомих і навіть друзів і нам кажуть, що після переродження «Салюту» серед рівненських гастрозакладів почався якийсь рух. Хтось ремонт робить, хтось меню вдосконалює. І це добре. Ми стимулюємо одні одних. Це ще один привід не зупинятися, тримати здорову конкуренцію.
Щойно відкрився гастро-бар, сюди почали навідуватися постійні клієнти ще з Харкова, які зазвичай казали: «Тремпель тут». Було навіть, що пропонували змінити назву. Проте управителі розсудили по-іншому.
– Якщо говорити про назву, – зауважила Олександра, – то вона має з чимось асоціюватися. Харків’яни знають слово «тремпель», а тут воно викликає подив. Натомість назва «Салют» асоціюється з вітанням. До речі, на логотипі у нас зображена долоня. Адже на знак вітання люди піднімають відкриту долоню.
Вже не гостя, але ще не рівнянка
Нині у гастро-барі «Салют» працює колектив, який складається наполовину з рівнян і харків’ян. Тобто команда «Тремпеля» зберегла робочі місця для своїх працівників і дала їх для місцевих мешканців. Та й Олександра Фоменко живе, як вона каже, на два міста – Рівне та Харків. Інколи їздить по справах у Київ. Хоча, як каже, вже не вважає себе в Рівному гостею. Втім ще не почувається рівнянкою. Зрештою, як не будує планів щодо повернення у Харків.
– Принаймні зараз, коли там не стихають прильоти, а місто дуже сильно зруйноване, про це ще рано думати, – каже харків’янка. – Коли навідуюся в Харків, то виникає таке відчуття, що хтось потоптався по місту. Дуже багато негативу. Потрібен час на відновлення. Хоча багато людей повертаються у Харків, ми з нашою командою залишаємося тут. У будь-якому випадку поки що…
А тим часом команда «Тремпеля» вкладає свої зусилля в «Салют». Пропонуючи відвідувачам свої фірмові страви, постійно оновлює меню. Нерідко проводить заходи, на яких збирає кошти на ЗСУ. Це і ярмарок квітів, і фас-фуд на вулиці, і майстер-клас «контент-сніданок». А в найближчих планах – підготовка до зимових свят яка обіцяє щось інтригуюче та цікаве.
Наталя ЯГУЩИНА
Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю газети «Сім днів» і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу
Читайте також: Проєкт «єРобота» допоміг стоматологині з Рівненщини здійснити мрію
- «Верес» та «Оболонь» знову зіграли внічию – без голів, але з емоціями
Рівненський «Верес» та столична «Оболонь» зіграли другий матч за п’ять днів. Цього разу – у чемпіонаті прем’єр-ліги. Після поразки у кубковій грі, яка відбулася 30 жовтня на рівненському «Авангарді», кияни прагнули взяти реванш у матчі чемпіонату.