Можливо, це здивує, але найчастіша причина головного болю не тиск, і не «солі в хребті», і не онко, а така штучка, як головний біль напруги.
Замкнене коло болю
Це відбувається приблизно так: встаєш зранку. Кава/тістечко. Побіг на роботу. Працюєш. Пообідати нема коли. Гроші самі себе не зароблять. Треба працювати. Ввечері відпочинок – фейсбук і серіальчик.
Тут починає голова боліти. Це мозок ніби кричить: досить! Стоп! Мені потрібен відпочинок. Потрібен кисень. Потрібна енергія. А ти йому: на тобі таблеточку. Аби я тебе не чув. І далі продовжуєш. Бідні клітиночки мозку пашуть, як і пахали.
Коли дія знеболювальної пігулки пройшла, мозок знову благає про допомогу Ще одна таблеточка…
З часом голова болить усе сильніше, а препарати допомагають усе слабше…
Діалог з лікарем
Ідемо до лікаря.
– Призначте мені щось, щоб усе пройшло.
– Вам потрібно міняти спосіб життя.
– Ні. Давайте краще таблеточку.
– Чарівної таблетки не існує.
Прості поради замість пігулок
Для тих, хто не розраховує на диво та не хоче, щоб у нього боліла голова, є прості поради:
- • Виходь на свіже повітря. Кілька годин на вулиці діють краще за пігулки.
- • Збільшуй фізичну активність. Метаболічні препарати, які нібито покращують кровообіг у головному мозку, насправді цього не роблять. А зарядка може.
- • Обирай активний відпочинок. Після роботи хочеться відпочити. Подивитись фільм, заглянути у соцмережі. Але мозок при цьому продовжує працювати. Вибирай активний відпочинок.
- • Достатній сон. Обов’язковий пункт у програмі «забудь про головний біль».
- • Відволікайся від роботи. Трудоголікам рекомендую відволікатися від роботи. Добре працює той, хто добре відпочиває.
- • Харчуйтеся регулярно. Бо коли мозку не вистачає глюкози – голова «тріщить».
- • Більше позитиву.
- • Мінус алкоголь і паління. Досить засмічувати свій організм.
Парадокс знеболювальних
Ще один цікавий момент. Знеболювальні таблетки самі здатні викликати головний біль. Це просто замкнене коло. Тому обираємо здоровий спосіб життя замість пігулок.
Спочатку може здаватися, що виконати ці поради неможливо. Пропоную міняти життя маленькими кроками. День за днем. Радіти навіть маленьким перемогам.
Катерина ПОЧТАР, лікарка-терапевтка