Ми живемо в полоні пандемії вже більш як вісім місяців. Багато хто перехворів. На жаль, чимало й летальних випадків. Однак коронавірус – це зовсім не основна причина смертності ні на Рівненщині, ні в Україні.
Багаторічним лідером у цій сфері залишаються серцево-судинні хвороби. Саме вони забирають найбільше життів. Найважливіше тут згадати про те, що ці недуги здебільшого не мають блискавичного перебігу. Він залежить від наших звичок і способу життя. Як свідчать дослідження, ми самі часто створюємо або посилюємо фактори ризику.
Звернімося до статистики. Цього року (як і торік) на Рівненщині найбільше людей помирало від хвороб системи кровообігу – це серцево-судинні захворювання. За перші шість місяців 2020-го від них померло 5 034 людини, коли у 2019 році цей показник був 5256, – повідомили з обласного управління статистики.
Рівненська дирекція Укрпошти має одні з найкращих показників в Україні
У МОЗ повідомили, чи очікувати локдаун з понеділка
Від онкозахворювань у січні-червні 2020-го померло майже на 160 людей більше, ніж торік. У 2019 році рак забрав життя 785 осіб, а цього року за аналогічний період – 896.
Показник смертності через хвороби органів дихання у 2020-му незначно, але знизився, якщо порівнювати з минулим роком. У 2019-му це було 142 людини, у 2020-му – 135.
А от показник смертності через хвороби органів травлення трохи зріс. У 2020-му це 236 людей, за аналогічний піврічний період 2019-го – 225.
ДТП, самогубства, утоплення, вбивства, пожежі за півроку 2020-го стали причинами загибелі 244 людей. Торік такий показник був більшим – 312.
Від коронавірусу за період пандемії на Рівненщині померло 360 осіб (станом на ранок 24 листопада, – прим. ред).
Нещодавно в Україні завершили дослідження STEPS (організоване ВООЗ), яке проводили для вивчення поширеності факторів ризику неінфекційних захворювань. На жаль, висновки не дуже оптимістичні. Найголовніші ризики для здоров’я такі: ми їмо багато солі та мало овочів й фруктів, багато куримо і вживаємо алкоголь, не приймаємо ліків, коли «стрибає» тиск, не звертаємося до лікаря, коли маємо підвищені ризики серцево-судинних катастроф та часто не одягаємо пасок безпеки під час водіння.
В Україні таке дослідження провели вперше. ВООЗ рекомендує робити це кожні п’ять років, аби стежити за тенденціями та покращувати профілактику і контроль за неінфекційними захворюваннями. До таких недуг входять серцево-судинні хвороби, рак, цукровий діабет, хронічні респіраторні та психічні захворювання. Через них помирає найбільше людей у світі – щорічно близько 41 мільйона, що становить понад 70% від усіх смертей.
Як проводили дослідження
В Україні неінфекційні хвороби також мають провідну роль у смертності. Більш як 90% смертей трапляються саме через них. Понад половина з них – через серцево-судинні хвороби.
Участь у дослідженні взяло понад чотири тисячі українців. Їх опитали про спосіб життя та самопочуття. Крім того, виміряли основні фізичні показники – окружність талії, індекс маси тіла, тиск та деякі біохімічні показники здоров’я. Зокрема, в дослідженні аналізували отримані дані щодо виконання скринінгу на рак шийки матки та грудей, щодо депресії та суїцидальної поведінки, насильства і травм.
Для чого всі ці відомості? Розуміючи фактори ризику, можна розробляти і втілювати дієві державні політики для профілактики та контролю за поширенням неінфекційних хвороб. Аналізувати, які заходи працюють, а які – ні, та, зрештою, навчитися успішно їм протидіяти на національному рівні і цим зменшити смертність.
Найбільший внесок у розвиток неінфекційних хвороб робимо ми самі, тобто наші звички та спосіб життя. Це й незбалансований раціон (відсутність в ньому джерел клітковини, багато жирної, процесованої та солоної їжі), брак фізичної активності, куріння, надмірне вживання алкоголю, пов’язані з цим високий тиск, надмірна вага та підвищення рівня цукру в крові й високий рівень холестерину. Ці фактори дуже поширені. Але позитив у цих результатах – що більшість із них можна мінімізувати, скорегувавши спосіб життя: відмовитися від шкідливих звичок, змінити раціон, додати в щоденну рутину фізичну активність, частіше консультуватися з сімейним лікарем.
Наталія НИРКОВА