Цікаву історія розповідає Валерій Скоцик у мережі Фейсбук про Рівненщину минулого.
Ведмеді біля Тучина…
Часто цікаві відомості про минувшину нашого краю знаходиш досить несподівано у здавалося б далеких від цієї теми публікаціях. Ось і тепер , вивчаючи твори Пантелеймона Куліша у частині другій тому ІІІ повного зібрання його творів, у одному з них , а саме « Рассказе современника поляка о походах против гайдамак» знаходжу такий невеликий абзац: « Князь, коронный подстолий, ( мова йде про Станіслава Любомирського ( 1704 – 1793) одного з найбагатших магнатів свого часу, зокрема власника Рівного з багатьма околицями) с своїй стороны любил заохочивать собственным примером к частым кубкам ( в те времена все пили в Польше). Был он горячий охотник и часто устраивал охоту для своих гостей в огромных размерах . В Тучине у него обыкновенно содержалась бесчисленная псарня, на которую он определил все доходы с этого ключа. Обширные леса были полны крупных зверей , на которых мы охотились с сетями и заборами при помощи бесчисленного множества мужиков. Настрелявши бездну серн, волков, диких кабанов, часто также убивши несколько лосей , а иногда и медведей, садились мы за охотничий обед. Сколько там было рассказов об охотничьих приключениях! Сколько лжи, сколько самохвальства! Рога и волторны гремели между тем в знак торжества, а мы трубили в кубки; и я не помню, чтоб когда-нибудь возвратились домой трезвыми».
Подається мовою оригіналу