19 листопада 2025 року у Літературному музеї Уласа Самчука відбулася літературно-історична година «Жити так, щоб не згасла жадоба краси…», присвячена 120-й річниці від дня народження культурно-освітнього діяча Волині Авеніра Калениковича Коломийця.
Учасники заходу
Серед учасників були школярі Рівненського ліцею №1, науковці, просвітяни та письменники. Завідувач Літературним музеєм Микола Федоришин відкрив захід і нагадав про багатогранну діяльність Коломийця — поета, прозаїка, драматурга, музиканта, редактора та активного діяча культурного життя Волині 1930–1940-х років. У роки Другої світової війни він учителював, очолював окружний відділ освіти, заснував видавництво «Лад», музичний інститут і театр.
Біографія і творчий шлях
Старша наукова співробітниця музею Олена Панасюк окреслила біографію митця в контексті драматичних подій міжвоєнного й воєнного часу, які суттєво вплинули на його формування як культурного діяча. Письменник і заслужений журналіст України Віктор Мазаний зосередився на дитинстві Авеніра Коломийця, його літературній діяльності та близьких стосунках з Уласом Самчуком.
Спадщина та вшанування пам’яті
Присутні дізналися про відкриття Поліського музею, встановлення меморіальної дошки на фасаді школи та про вулицю, названу на честь Коломийця. Віктор Мазаний також згадав про цінні матеріали, надані синами митця з Австралії: антологію його творів, п’єси, публіцистику та дослідження про життя і творчість.
Атмосфера заходу
Особливої атмосфери події надала бардеса Валентина Слуквіна, яка виконала пісню на слова Авеніра Коломийця та твори Олександра Смика. Серед гостей були також письменниця, очільниця Рівненського осередку Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги Тамара Бацмай і голова Рівненського об’єднання «Просвіта» ім. Т. Шевченка Катерина Сичик. Вони підкреслили, що постать Коломийця досі залишається маловідомою для широкого загалу, попри його вагомий внесок у розвиток української освіти, літератури та краєзнавства.
