Кожен з нас стикався з різноманітними благодійними ініціативами, і нерідко ми ставимося до них зі здоровою долею скептицизму.
Від скепсису до розуміння
Коли я колись в 2015 році вперше побачила оголошення про збір пластикових кришечок на потреби ЗСУ, то, як кажуть, поставилася до цього скептично. Здавалося, що це чергова незрозуміла схема. Та й справді — хіба може маленька пластикова кришечка врятувати чиєсь життя?
Проте коли у обласній Бібліотеці стартував збір пластикових кришечок на підтримку Збройних Сил України в рамках всеукраїнської ініціативи «Пластик рятує життя», я вирішила детально розібратися в цьому питанні. І те, що я дізналася, здивувало навіть мене.
Що насправді відбувається з пластиковими кришечками
Щоб з’ясувати всю правду, я звернулася до кандидата технічних наук, доцента НУВГП Олександра Стадника. Виявляється, за простою благодійною акцією стоїть складний технологічний процес, який мало хто розуміє.
«Люди часто думають, що збір кришечок — це просто спосіб зайняти населення чимось корисним, – розповідає Олександр. – Але насправді тут є серйозна економічна та технологічна основа».
Два різних матеріали — два різних шляхи
Перше, що потрібно зрозуміти: пластикові пляшки та кришечки виготовляються з абсолютно різних матеріалів. Пляшки роблять з поліетилентерефталату (ПЕТ, маркування 1), а кришечки — з поліпропілену (ПП, маркування 5).
«І пляшки і кришки цінні, але вони після пероробки використовують в різних напрямках.», — пояснює експерт.
Це означає, що навіть якщо ви здаєте пляшку разом із кришечкою, на переробці їх все одно розділяють. Але чому тоді збирають саме кришечки, а не пляшки цілком?
Чому саме кришечки?
Відповідь криється в практичних деталях. Кришечки компактніші — займають менше місця при зберіганні та транспортуванні. Уявіть собі: щоб зібрати тонну пляшок, потрібен ціла вантажівка, а тонну кришечок можна перевезти у звичайному легковику.
Крім того, кришечки виготовлені з однорідного матеріалу і зазвичай чистіші, без залишків рідин. З пляшками все складніше: етикетки часто роблять з ПВХ, що ускладнює переробку ПЕТ. Крім того пляшки бувають з різного типу пластику, плюс необхідність ретельного очищення.
Різні види пластику мають різну температуру плавлення, тому їх сортування критично важливе для якості кінцевого продукту.
– Якщо пластик з різними температурами плавлення змішати, то при нагріванні до певної температури одні види можуть розплавитися, а інші – ні, що призведе до погіршення якості переробленого матеріалу. – зазначає Олександр.
Реальний процес переробки
Тепер про те, що відбувається з кришечками після збору. Спочатку їх сортують і очищають, потім подрібнюють на флейки, переплавляють у гранули і виготовляють нові вироби. З поліпропілену роблять контейнери та упаковку, автомобільні деталі, труби та фітинги, побутові вироби.
Якщо ще у 2015 році лунало твердження, що харчовий пластик не можна використовувати у виготовленні протезів, то сьогодення доводить, що це — не так. За 10 років у сфері протезування відбулися значні зміни.
Зокрема, за новітніми технологіями з перероблених кришечок можна виготовляти куксоприймачі для протезів. А також кришечки переробляються у вторинну гранулу, а отримані кошти спрямовуються на потреби ЗСУ.
Скільки це коштує?
Очищений поліпропілен коштує приблизно 300-500 доларів за тонну. За даними проєкту «Пластик рятує життя», ціна коливається від 12 до 14 грн за кілограм. Звучить не дуже багато, але коли йде мова про тони…
Конкретні результати вражають: 12 тонн кришечок приблизно 156 тис. грн, а це три БПЛА для полку «Цунамі». П’ятдесят кілограмів кришечок — це один турнікет у рамках проєкту в Житомирі.
Що робити з ПЕТ-пляшками
Поліетилентерефталат з прозорих пляшок теж не пропадає.
– Він проходить складний цикл переробки, – розповідає експерт, – очищення від етикеток та клею, подрібнення та миття, виготовлення флейків чистотою понад 99,5%, переробка у волокно та поліестер, використання в текстильній промисловості і навіть виготовлення нових пляшок.
Екологічний бонус
Збір кришечок не лише допомагає ЗСУ, а й зменшує екологічне навантаження. Поліпропілен може перероблятися до 5 разів без значної втрати властивостей, що робить його цінним для циркулярної економіки.
Збір пластикових кришечок — це не міф і не спосіб заспокоїти совість. Це реальний процес з економічним та екологічним обґрунтуванням. Кришечки переробляються у вторинну сировину, а отримані кошти спрямовуються на дрони, турнікети та інші потреби ЗСУ.
Процес має реальне технологічне підґрунтя, кошти від переробки йдуть на підтримку армії, кожна кришечка — це маленький, але конкретний внесок у перемогу. Плюс екологічна складова — зменшення пластикових відходів.
Якщо ви вирішили долучитися до збору, пам’ятайте: приймають тільки чисті кришечки з маркуванням PP або HDPE, без залишків олії чи сильних запахів. Здавати можна в пункти збору в бібліотеках та супермаркетах, або передавати волонтерським організаціям у місті.
Ініціативи на кшталт «Пластик рятує життя» демонструють, що навіть з маленьких речей можна робити великі справи.
Читайте також: Малий крок — велика справа: бібліотека на Лебединці збирає кришечки на підтримку ЗСУ