Будяки проти волошок: як виглядає справжнє різнотрав’я. Розбираємося.
Традиційно влітку в Рівному загострюється дискусія навколо покосу трави. Спекотні та водночас дощові дні, коли рослинність буйно розростається, знову розділили містян на два табори.
Частина містян обурена: трава біля доріг і на зелених зонах виростає вище коліна, її починають косити надто пізно, а коли беруться – роблять це надто інтенсивно і в розпал спеки. У соцмережах часто з’являються фото з підписами «залишили різнотрав’я», на яких видно будяки, кульбаби, кропиву та інші бур’яни. Інші, навпаки, обурено фотографують низько підстрижені газони, які вигорають на сонці, та розповідають, що не потрібно стригти траву в місті.
Але чи справді це різнотрав’я? І що вважається нормою у сучасному міському озелененні? Про це редакція поговорила з фахівчинею ГО «Екоклуб» Анастасією Яхнюк.
Не кожна нескошена трава – різнотрав’я
– Пані Анастасіє, у соцмережах часто можна побачити фото заростей з підписом «залишили різнотрав’я». Але на знімках – будяки, амброзія, лобода, кропива. Це справді різнотрав’я?
– Ні, це поширена помилка. Незалежно від мети, неконтрольоване заростання бур’янами – це не екологічний захід, а нераціональне використання екологічно орієнтованого простору міста. У ландшафтному дизайні та екології різнотрав’я – це не просто суміш «усілякої трави», а спеціально підібрана комбінація природних, багаторічних трав, які утворюють стійку, декоративну та екологічно корисну ділянку.
Бур’яни, особливо інвазійні, як-от амброзія полинолиста, борщівник Сосновського, золотарник канадський, становлять серйозну загрозу для здоров’я людей через алергії та опіки. Вони також витісняють аборигенні рослини, зменшуючи видове біорізноманіття.
Також зарості бур’янів погіршують естетику міста, можуть слугувати місцями скупчення сміття, гризунів і кліщів, і створюють загрозу пожеж влітку
За європейськими дослідженнями, до 13,5 млн європейців страждають на алергію через амброзію, щороку спричиняючи витрати на охорону здоров’я в розмірі 7,4 млрд євро. Кожна рослина виробляє до 40 тисяч насінин, а прогнози показують, що під впливом зміни клімату ареал амброзії в Європі може зрости на 27-100% до 2100 року. (Журнал Nature, https://www.nature.com/articles/s41467-020-15586-1)
Що таке справжнє різнотрав’я
Справжнє різнотрав’я включає місцеві, багаторічні, стійкі до клімату рослини: шавлію лучну, дзвіночки, деревій, звіробій, тонконіг лучний, ковилу. Ці види не потребують частого косіння, збагачують ґрунт, не є алергенами.
Ділянки з різнотрав’ям підтримують біорізноманіття, слугуючи середовищем для комах-запилювачів – бджіл, джмелів, метеликів, а також дрібних птахів. За даними Європейської агенції з довкілля, різнотравні газони в містах можуть підтримувати в 10–15 разів більше видів, ніж звичайні коротко підстрижені газони.
У контексті зміни клімату різнотрав’я, може зменшити температурні піки в місті завдяки ефекту зеленого охолодження, утримуючи вологу, знижуючи ризики локальних підтоплень.
«Розумне косіння» як компроміс
«Розумне косіння» – це обов’язкова сучасна практика, – наголосила пані Анастасія. – У містах Західної Європи її впроваджують з початку 2010-х років. Це підхід, коли частину територій косимо регулярно – біля доріг, тротуарів, дитячих майданчиків для безпеки та оглядовості, інші – 1-2 рази на рік. Також застосовується мозаїчне косіння – частинами, у різний час, щоб не знищувати все середовище одномоментно. Це дозволяє природним угрупованням бути більш здоровими та стійкими до кліматичних змін. За науковими рекомендаціями, ефективне створення різнотрав’я потребує підготовки ґрунту, використання сумішей місцевих рослин, правильного догляду та контролю бур’янів без гербіцидів.
У ГО «Екоклуб», зазначає Анастасія Яхнюк, рекомендують впровадити стандарти косіння відповідно до європейських норм і навчити працівників комунальних підприємств сучасним практикам.
– Це має стати частиною комплексної програми підвищення професійного рівня, – зазначає фахівчиня. – Також пропонуємо ознайомитись з навчальним посібником «Як косити трав’яний покрив у містах: рекомендації та практичний досвід», який буде корисним для представників органів місцевого самоврядування, керівників і працівників комунальних підприємств, громадських активістів, усіх зацікавлених.
Європейський досвід
За кордоном концепція різнотрав’я давно стала частиною сталої екологічної політики. У Великій Британії з 2010-х років активно впроваджують луки з польовими квітами в міському просторі. Заміна стриженого газону на лугове різнотрав’я в Кембриджі показала втричі більше видів рослин і комах, включно з рідкісними й захищеними. Дослідження підтвердило, що викиди парникових газів також скоротилися на 1,36 тонни на гектар на ділянці диких луків завдяки зменшенню добрив і скороченню технічного обслуговування.
У Німеччині муніципалітети висівають квіткові луки замість класичних газонів, щоб зменшити витрати на догляд і підтримати комах-запилювачів. Міста розробляють спеціальні карти «ділянок дикої флори».
У Фінляндії дослідження 18 міських ділянок показало, що розумне косіння (1-2 рази на рік) з вилученням скошеної трави підвищує видову різноманітність і мінімізує засмічення бур’янами. Скрізь ці рішення супроводжуються поясненнями для громади: інформаційні таблички, кампанії в медіа, освітні акції.
Які міста в Україні успішно застосовують ці практики?
– В Україні вже є кілька помітних прикладів успішного впровадження різнотрав’я в міському просторі. У Львові в парку «Знесіння» облаштували пілотні ділянки міських лук і запровадили мозаїчне косіння. В Івано-Франківську в парку імені Шевченка частину території засадили місцевими видами різнотрав’я. Вінниця розробила концепцію зеленого розвитку, що передбачає, зокрема, створення дощових садів. У Києві експериментальні зони з луговою рослинністю з’явилися в Ботанічному саду та Голосіївському парку.
Потенціал Рівного
– Пані Анастасіє, які ділянки в Рівному можна адаптувати під різнотрав’я?
– Рівне має багато потенційних локацій: прибудинкові території, смуги вздовж транспортної інфраструктури та річки Устя, схили, міжквартальні зони, технічні зелені смуги. Для нашого регіону рекомендую використовувати котовник, чебрець, шавлію, вероніку, дзвоники, звіробій, конюшину, деревій, волошки. Ці рослини є багаторічними, декоративними та з низькими експлуатаційними витратами.
– Чи є в Рівному актуальна стратегія озеленення?
– Програма розвитку зелених насаджень, затверджена у 2018 році, вже застаріла. Вона зосереджується переважно на формальному обліку зелених насаджень, не враховуючи сучасні екологічні виклики – зміну клімату, втрату біорізноманіття, деградацію ґрунтів.
Натомість місто має нові стратегічні документи: Концепцію блакитно-зелених коридорів і План дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату до 2030 року. Вони передбачають природоорієнтовані рішення та сталий розвиток зелених зон міста.
Оновлена програма озеленення має включати чіткі індикатори ефективності, призначення головного садівника міста, впровадження цифрового моніторингу за допомогою інструментів типу Inspectree або i-Tree.
Плутанина і крайнощі замість системи
Сьогодні ми маємо ситуацію, коли відсутність догляду видається за екологічність, а будь-яка висока трава – за різнотрав’я. Насправді ж і те, й інше потребує системного підходу.
Якщо Рівне прагне мати природні луки з різнотрав’ям, варто не просто відмовитися від косіння, а змінити сам підхід до догляду за зеленими зонами. Це передбачає розробку цілісної концепції озеленення, висівання лугових трав і квітів у відповідних місцях, залучення фахівців до планування та проведення інформаційної кампанії для містян.
Різнотрав’я – це не хаос, а продуманий підхід до озеленення, який вимагає планування, правильної підготовки та обережного догляду. Тільки так можна створити справді корисні для довкілля та привабливі для людей зелені зони.
Рівне має всі передумови стати одним із перших міст України, яке системно впровадить європейське бачення з моніторингом, стандартизованими практиками догляду та публічною залученістю громад.
Читайте також: Дерева в місті: місія, яку можна втілити лише разом