Інженер Анатолій Павлович зі Старого Села, що на півночі Рівненщини, власноруч зробив болотохід.
Витратив на це дев’ять місяців, розповів Анатолій Суспільному. За основу взяв раму і осі від вантажівки ГАЗ-66, а коробку передач і двигун від Mercedes. Протягом тижня майстер та його друзі тестують свої транспортні засоби.
Анатолій Павлович перевіряє свій «Тритон» на болотах за Старим Селом. За його словами, Суспільне запросило його на четвертий етап випробувань. Зараз він розганяється до 40 кілометрів на годину. Хоча на практиці слід їздити повільніше.
Інженер Анатолій Павлович зі Старого Села, що на півночі Рівненщини, власноруч змайстрував болотохід. На це витратив дев’ять місяців, розповів він Суспільному. За основу взяв раму і мости від вантажівки ГАЗ-66, а коробку передач та двигун – від Mercedes. Протягом тижня майстер разом із друзями тестує свій транспорт.
Свого “Тритона” Анатолій Павлович перевіряє на болотах за Старим Селом. Зараз він розганяє транспорт до максимальних 40 кілометрів на годину. Хоча на практиці варто їздити повільніше.
Майстер акцентує, що долав на болотоході канави глибиною більше двох метрів. Адже повітрозабірник розташовував якнайвище. Керування болотоходом аналогічне іншим вантажівкам. Електрику провів сам – окрім різних приладів, передбачив прикурювач і зарядку для USB.
“Оце зараз увімкну понижену, перша понижена – найповільніша передача. Найгірше болото треба переїжджати на дуже повільній швидкості. На даному автомобілі стоїть два радіатори й три вентилятори. Один вентилятор крутиться постійно з двигуном і два додаткових реле”, – розповідає Анатолій Павлович.
Майстер розповідає і про особливості кузова – люк у даху та фаркопф для буксирування автомобілів. Про враження й острах їзди бездоріжжям каже так:
“А чого має бути страшно? Я ж його сконструював, я впевнений у ньому. Перекинеться – то перекинеться, хлопці є поруч – хлопці допоможуть. Є лебідка, якщо загрузнемо – витягну, якщо буде за що вчепитися. Покататися їм ніхто не дасть, бо це така техніка, що треба ще навчати нею їздити”, – пояснює майстер.
У його майстерні стоїть до десяти верстатів. До того як виготовив болотохід,умілець змайстрував собі квадроцикла. А також у вільний час лагодить техніку для місцевих.
“Щось свердлимо, щось підточуємо. Щось треба змайструвати при виготовленні деталей – так що багато свердління, “токарки”. Бо підвіска в мене передня саморобна. Втулки під сайлентблоки запресувати – прес”, – продовжує Анатолій Павлович.
Племінник майстра Вадим Пишняк називає його людиною з “золотими руками”.
“Немає такої роботи, якої він не міг би зробити. Тут застосовані такі запасні частини, якіх багато є на Україні, і вони не коштують великих грошей. Ця техніка буде в ремонті не така дорога. Двигун теж стоїть надійний, німецький Mercedes. Він буде добре працювати і довго”, – каже Вадим Пишняк.
Анатолій Павлович підтверджує, що зробив “Тритона” з доступних запчастин, які часто викидають та здають на металолом.
“З ГАЗ-66 – рама, мости, передній-задній, роздаткова коробка, лебідка і частина кабіни. Все решта – окремо. Колеса МАЗ-537, так званий “Ураган”. Це військова техніка радянського виробництва 60-70 років. Раніше така техніка стояла на озброєнні: якісь ракети возили, танкові тягачі”, – пояснює майстер.
Робив болотохід заради адреналіну та щоб не сидіти без діла, каже Анатолій. Поки що на транспорті можна їздити лише полями. Але майстер хоче його сертифікувати, аби рухатися і дорогами Рівненської області.
Джерело: Суспільне