«Якщо я два дні залишаюся вдома, на другий день у мене вже дискомфорт починається», – сміючись, зізнається Ольга Ігнатьєва. Ця енергійна жінка не може всидіти на місці – постійно кудись біжить, щось організовує, когось навчає. За кілька років їй вдалося створити мережу освітніх проєктів, які охопили громади Рівненщини – від найменших сіл до обласного центру.
Коли Ольга заходить в аудиторію, вона миттєво зчитує настрій: «Є люди, які сприймають вас з першого погляду чи слова, інші – у своїх думках, віддалені від реальності». Але саме цій жінці вдається пробуджувати в людях внутрішнє бажання змінюватися.
Тренерка, менторка, фасилітаторка, проєктна менеджерка, ігропрактикиня та засновниця Академії фінансової грамоти – всі ці ролі поєднує одна людина. А ще вона, як проєктна менеджерка Спілки жінок Рівненщини, стала рушійною силою громадської організації, яка після 24 лютого переорієнтувала свою діяльність на підтримку та розвиток вразливих категорій.
Місія номер один: віра в людей
Після повномасштабного вторгнення Спілка жінок Рівненщини обрала два стратегічні напрями роботи: психоемоційну підтримку та неформальну освіту. «Ми зрозуміли, що працювати з людьми – це найважливіша місія для відновлення України», – пояснює Ольга.
Її очі загоряються, коли розмова заходить про потенціал кожної особистості:
«Важливо допомагати розправляти крила і доводити людям, що вони – найбільша цінність. Саме вони можуть віддавати свій талант, ідеї, працю, щоб наближати перемогу та відбудовувати Україну за новими стандартами».
Але як змінити суспільство, пронизане стереотипами? Ольга переконана:
«Це можливо лише тоді, коли змінюється мислення. А воно трансформується тільки за умови особистісного зростання, коли людина постійно працює над собою, своєю професійністю».
П’ять кроків до свободи
Неформальна освіта у спілці зосереджена переважно на дорослій аудиторії.
«Ми навчаємо людей учитися впродовж життя та здобувати навички, найнеобхідніші саме сьогодні», – наголошує проєктна менеджерка. Логіка проста: коли людина відчуває свободу, має кошти для утримання себе та родини, тоді може робити більше – для інших людей, свого міста, своєї громади і країни».
Освітні ініціативи для дорослих важливі у ключових напрямах:
Фінансова грамотність – фундамент усього. «Критично важливо вміти управляти коштами, заробляти, інвестувати та мати почуття свободи завдяки заощадженням».
Управління часом – як, працюючи на основній роботі, знаходити простір для навчання, саморозвитку, волонтерства, участі в проєктах.
Адвокація – «як захищати свої права та інтереси, як вирішувати суспільні проблеми, який алгоритм впливу для прийняття важливих рішень».
Об’єднання людей у спільноти та громадські організації. «Коли ми разом, то краще бачимо проблеми і можемо ефективніше їх вирішувати».
Фандрайзинг – залучення ресурсів: людських, фінансових, матеріальних через різні формати.
«І головне зрозуміти, що нашим основним ресурсом сьогодні є люди, які готові створювати зміни і наснажувати інших», – підсумовує Ольга.
Лабораторія змін у громадах
Більшість освітніх програм Спілка жінок Рівненщини випробувала у проєктах за підтримки Українського жіночого фонду. Зокрема, крайній проєкт «Дію. Створюю. Зціллю» охопив громади: Білокриницьку, Бугринську, Смизьку, села Зоря та Шубків, а також Гощу, Корець, Березне і Рівне. Цей проєкт подарував неоціненний досвід.
«Ми побачили, яка величезна різниця у сприйнятті інформації в різних громадах. Незалежно від розміру, якщо мешканці вже готові до змін, вони легко засвоюють знання і починають застосовувати їх негайно».
Але траплялась і зовсім інша реакція:
«Спостерігали ситуації, коли люди не готові до змін. Їхні кроки обережні, виважені, вони побоюються навіть сприймати нову інформацію».
Плоди, що дозрівають роками
Ольга чесно визнає: результати роботи можна побачити лише через певний час.
«Наприклад, два роки тому ми реалізовували подібний проєкт із громадами. Проводили індивідуальні консультації зі створення громадських організацій. І ось бачимо: минуло два роки, і такі організації справді з’явилися. Сьогодні вони вже впроваджують власні ініціативи».
Для Ольги це найбільше досягнення:
«Ми розуміємо, що це їхній внесок, їхня наполеглива праця, вони довели справу до кінця. Але нам приємно усвідомлювати, що були причетні до того, щоб десь підтримати, десь надихнути і допомогти розправити крила».
Саме так сталося із новоствореними організаціями та спільнотами в Гощі, Вараші.
Зміни починаються з натхненних людей
Яскравий приклад ефективної співпраці – робота з центром підвищення кваліфікації вчителів у Дубно, розпочата взимку 2025 року.
«Як тренерка з фінансової грамотності та ігропрактикиня, я допомагала педагогам адаптуватися до нового шкільного предмета «Підприємництво та фінансова грамотність». Знайомила з можливостями ігрових технологій у навчанні».
Результат перевершив усі очікування: керівниця центру підвищення кваліфікації Світлана Перець знайшла фінансування, щоб забезпечити всіх учителів громади з цього предмету фінансовою грою «Лісові комерсанти».
«Фінансова грамотність – це практичні навички, а не теоретичні знання. Тепер діти зможуть набувати необхідний досвід через гру», – пояснює Ольга.
За час нашої діяльності, завдяки натхненній діяльності команди ігрові клуби були створені в Березному (Зоряна Чухрай), Вараші (Олена Матвіюк), Гощі (Альона Вахер), Здолбунові (Оксана Кондрачук), Костополі (Ганна Дідик), Корці (Орина Витовщик), Рівному (Тетяна Олейнікова, Сергій Шкодич, Світлана Ігнатьєва, Жанна Козлюк та ін). Формат роботи різний – діяльність стаціонарних клубів, проведення ігрових програм, або, як у Вараші – настільні ігри передаються між школами.
Пошук однодумців: інтуїція чи система?
Як Ольга Ігнатьєва обирає партнерів і розпізнає потенціал?
«Все залежить від кількості людей, з якими співпрацюєш. Спочатку є величезна кількість учасників, але серед них трапляються одиниці, яким справді небайдуже. Ті, хто цікавиться, готовий долучитися і продемонструвати конкретними діями свою налаштованість працювати».
Досвідчена тренерка ділиться спостереженням:
«Якщо є такі особистості, якщо вони виходять і кажуть: «Я хочу, мені небайдуже, я буду це робити, я буду вчитися», – тоді ми бачимо в цій людині потенціал і готові підтримувати на всі 100% . Я радію, що маю команду саме таких однодумиць та однодумців, з якими ми працюємо разом у громадах».
Золоте правило: «Не нашкодь»
Чому такий ретельний відбір? Ольга пояснює: «Існує безліч курсів і сертифікованих фахівців, але пройти навчання – не означає вміти працювати з людьми».
У нашій роботі є незаперечний принцип:
«Не нашкодь. Не маємо права зробити гірше. Ігрові технології працюють ефективно і дуже глибоко. Якщо людина виявиться некомпетентною або неправильно застосовуватиме методики, завдамо більше шкоди».
Тому, для того, щоб впроваджувати ігротрансформаційні методики, потрібно навчатися і практикувати, від легкого до складнішого. «Ми з командою в своїй діяльності постійно навчаємось, практикуємо і підвищуємо власні професійні компетенції також і з психології, коучингу, арттерапії.
Наша діяльність, то про сенси та місію допомагати людям, бо інакше не маєш морального права, бо не гроші вирішують, а поклик душі».
«Навчаючи інших, навчаюся сама»
Звідки Ольга черпає знання? Усміхаючись, розповідає:
«Спілкування та постійне навчання. Сама вчуся – відвідую семінари, їзджу на тренінги, навчаюсь у магістратурі за спеціальністю «психологія», бо знань ніколи не буває достатньо».
Вона розуміє просту істину: щоб давати іншим, треба мати значно більше.
Сьогодні переважає онлайн-формат:
«Офлайн-навчання менше через реалізацію багатьох проєктів, хоча дуже люблю живе спілкування. Та немає дня без пізнання нового – постійно нові курси, програми, семінари. Я бачу можливості, тож їх використовую».
Коли душа співає і коли болить
Робота з людьми – найскладніша, визнає Ольга. Після занять емоції бувають полярними.
«Максимальне задоволення відчуваю, коли бачу, що сказане відгукується, учасники готові впроваджувати отримані знання. Адже ми передаємо не теорію, а інструменти для практичного застосування».
А коли буває тяжко? «Дуже болісно спостерігати, що люди не розуміють або не готові сприймати. Постійно картаю себе: не змогла донести, не була достатньо зрозумілою».
Проте з часом приходить мудрість: «До деяких речей треба дорости. Почути інформацію не раз, не двічі. Іноді здається – сію в суху землю, немає очікуваного результату».
Тоді Ольга нагадує собі важливе: «Ми були першими, хто приніс ці знання. Щоб людина відгукнулася, потрібно кілька зустрічей. Перші завжди складні для сприйняття».
І головне розуміння, яке дає сили:
«Якщо людина прийшла на заняття, їй небайдуже – значить, вона готова. Готова приходити – означає вже перебуває на шляху трансформації. Якщо тяжко сприймаються зміни, треба терпляче пояснювати вдруге, втретє, вчетверте та підтримувати на кожному кроці».
Епілог: коли зміни стають традицією
Сьогодні мережа освітніх ініціатив Ольги Ігнатьєвої охоплює десятки населених пунктів Рівненщини. Кожна громада, яка долучилася до проєктів, поступово стає осередком змін – місцем, де люди вчаться мислити по-новому, діяти сміливіше, вірити в себе.
«Найбільша винагорода – коли через рік-два зустрічаю когось із учасників тренінгів, а вони кажуть: «Знаєте, а я таки зробив те, про що ми говорили. І в мене вийшло»», – усміхається Ольга.
Можливо, саме в цьому і полягає справжня магія її роботи: не просто передати знання, а запалити іскру, яка згодом перетвориться на полум’я власних досягнень людини. Адже Україна відбудовується не лише новими дорогами чи будівлями – вона відроджується через людей, які повірили, що здатні на більше.
Василь ГЕРУС
Читайте також: Європейський день грибів: що відбувається з «тихим полюванням» на Поліссі