«Ясла нашої перемоги»: перформанс про народження сучасних месій. Гастрономічно-поетичний перформанс письменниці Ірини Рачковської-Баковецької «Ясла нашої перемоги», який відбувся в рамках Міжнародного театрального фестивалю «Скрудж-фест», викликав аншлаг.
І не дивно, бо дійство, як завжди, було емоційно насиченим. Особливо це, оскільки воно, – про народження сучасних месій – українських Героїв війни.– Ця тема є для мене є моїм особистим обов’язком, – каже Ірина Рачковська-Баковецька. – Навіть у контексті Різдва.
Ясла нашої перемоги
Перформанс створили на основі релігійних і сучасних подій. Участь у дійстві взяли народний молодіжний фольклорний гурт «Веснянка» Рівненського міського палацу дітей і молоді під керівництвом заслуженого працівника культури України Віктора Ковальчука, а також виконавці народної музики Андрій Ляшук, Юрій Ковальчук і Сергій Востріков.
Основою заходу стали вірші авторки, що супроводжувалися народним співом та автентичною грою на лірі та сопілці. Окрему роль зіграла Руслана Бурнавицька, матір зниклого безвісти захисника Діми Паскара.
«Зараз відбувається осмислення того, що ми проживаємо, тому це дуже доречно, що перформанс якраз пов’язаний і з війною, і з військовими, і з тими цінностями, які для нас зараз дуже важливі», – ділиться своїми враженнями лірник Андрій Ляшук.
«Ясла нашої перемоги» – це захід, присвячений символізму: релігійному, соціальному та народному. Організатори пропустили ідею цього перформансу крізь призму традицій споживання куті як символу різдвяного хліба та як символу вічного життя.
На думку Ірини Рачковської-Баковецької, учасники заходу завдяки народним традиціям підсилюють питання української ідентичності, за яку захисники та захисниці йдуть на війну, що проти України розпочала російська федерація.
Доєднатися до українськості
На заході також були присутні колеги артистів Рівненського драмтеатру. Однією з них була Тетяна, переселенка з Маріуполя, яка багато років працювала в Маріупольському драмтеатрі:
«У нас (у Маріуполі, – ред.) такі заходи тільки-но в ці роки перед війною почали набувати популярності. Раніше в нас такого не було. Я настільки раділа цьому, але… Не судилося в рідному місті це чути. Але я радію мати змогу бути тут, доєднуватися до українськості», – розповідає Тетяна.
Слов’янська страва, що особливо популярна серед українців, білорусів і поляків, кутя – це символ Різдва. Він несе в собі поминальну традицію і разом з тим святкову. Цей символ уособлює душі, які збираються навколо різдвяного столу.
«У Євангеліє згадують хліб і рибу, ними наїлися п’ять тисяч людей. А в нас, на Поліссі, на Святвечір Бог (християнський бог, – ред.) посилає кутю і холодну юшку з грибами та рибою, яку учасники та глядачі дійства споживатимуть під час перформансу», – зазначає в передмові Ірина Рачковська-Баковецька.
Холодна юшка є традиційною саме для Полісся. Цю страву також готують на Святвечір. Вода, гриби, риба, пісна зажарка на олії – є основними інгредієнтами цього супу.
Для «Ясел нашої перемоги» Ірина Рачковська-Баковецька самостійно готувала юшку разом з чоловіком Ярославом Рачковським, що власне і є носієм цієї поліської традиції. Кутю готувала коровайниця та майстриня народної творчості Марія Ковальчук із села Ступно Мізоцької громади.
«Ця юшка популярна серед гастрономічної спадщини нашого Полісся, до цих пір її готують. І сьогодні вона стала в межах перформансу символом риби, яку Христос роздавав людям, які хотіли їсти», – наголошує Ірина Рачковська-Баковецька.
Станіслав ЗАЙЧУК, rivne.rayon.in.ua
Фото Анатолій Мізерний
Читайте також: Рівне претендує на звання різдвяної столиці України
- Прогноз погоди для Рівненщини на 31 грудня. Без істотних опадів, туман, ожеледиця і пориви вітру
Синоптики надали прогноз погоди для Рівненщини на 31 грудня. У вівторок буде хмарно з проясненнями. Без істотних опадів. Вночі та вранці слабкий туман, слабка ожеледь. Через ожеледицю і пориви вітру оголошено I рівень небезпеки.