Нам добре відомо, що гра є найважливішим інструментом розвитку і навчання дитини. Але це не єдині її функції. Граючись з дітьми, ми можемо побудувати з ними довірливі стосунки, зняти їхню напругу, а також створити атмосферу радості та веселощів вдома.
То як же правильно грати з дитиною? Олена ДАНИЛЮК, дитячий і сімейний психолог, нагадує, що для того, щоб гра виконувала свої завдання, потрібно дотримуватися певних правил. Пропонуємо розглянути їх.
Не фокусуватися на одному завданні. Пам’ятайте, що гра — це не лише навчання і розвиток. Дозвольте дитині гратися так, як їй подобається, і не сваріть, коли вона з навчальних карток будує дім для ляльки.
Грати в ті ігри, які приносять задоволення усім учасникам. Не змушуйте себе грати в ігри, які вам не подобаються, але в які, вам здається, «потрібно грати» з малюком.
«Так, ми всі знаємо про важливість розвитку дрібної моторики, про те, як важливо будувати з LEGO з дитиною. Але якщо вам це не подобається, якщо ви будете постійно сидіти і дивитися на годинник, дитина це відчує. Ви не будете отримувати задоволення, малюк відчує напругу і процес гри перетвориться на каторгу», – пояснює психолог.
Згадайте себе маленькими, згадайте ті ігри, які вам подобалися в дитинстві. Грайте в хованки, настільні ігри, читайте книги. виберіть той варіант, який сподобається і вам, і вашій дитині.
Грати в активні ігри за 40 хвилин до сну. Якщо дитина в перезбудженому стані ляже спати, то її сон може бути неспокійним, можуть снитися жахіття.
Тому в активні ігри граємо за 40 хвилин до сну. А після них психолог рекомендує добре провітрити кімнату дитини, дати їй води (чи молока, яке гарно заспокоює малюків). Можна також лягти поруч з дитиною, обійняти її і разом з нею заспокоїти дихання.
Встановити чіткі правила гри. Аби активні ігри, де можна випадково зачепити, штовхнути один одного, та ігри, де є переможці та переможені, не стали джерелом конфліктів, важливо перед кожною з них встановлювати правила. Проговоріть з дитиною, наприклад, такі правила:
«Ми зараз починаємо грати. В цій грі обов’язково хтось виграє, а хтось програє. Тому ми домовляємося, що, незалежно від результату, ми не ображаємося, не засмучуємося і не сваримося».
«Якщо хтось випадково когось зачепив, ми не ображаємося. Тому що ми розуміємо, що якщо ми почнемо так реагувати, то нам немає сенсу взагалі грати».
Звісно, дитина не відразу зможе їх сприйняти і почати дотримуватися. Якщо ваш малюк бурхливо реагує на програш, то все одно буде якийсь час засмучуватися і надмірно реагувати на цю подію. Але наше завдання полягає в тому, щоб навчити робити це правильно.
Дозволяти собі помилятися, красиво програвати і контролювати власні емоції насправді дуже важливі навички для життя.
«Ми часто вимагаємо від дітей, щоб вони зразу ж виконували наші вказівки. Але 80% дорослих не вміють контролювати власні емоції. То чому ж ми вирішили, що наша дитина може навчитися цього з першого разу? Так, якщо дитина реагує бурхливо, наше завдання в цей момент пояснити їй, що з нею відбувається і заспокоїти», – радить психолог.
Пам’ятайте: негативні емоції такі ж потрібні, як і всі інші. Ми просто маємо навчити дитину правильно з ними поводитися. І це можна зробити за допомогою гри, планомірно, поступово пояснюючи дитині, що можна домовлятися, а не ображатися, показуючи їй, що можна по-іншому відреагувати, сказати «СТОП! Мені неприємно» або «Зараз ми зупиняємо гру». Вводити елементи гри в побутові справи. Найкраща гра для дитини – це щось робити з дорослими, допомагати їм з важливими справами. Спробуйте замість прохання не заважати, залучати дитину до побутових справ. Поки їй це цікаво й вона сама хоче вам допомагати. Адже може стати надто пізно.
«Коли місите тісто, дайте дитині можливість також його помісити, спробувати на дотик. Підтримуйте малюка, кажіть «Ти мені допомагаєш, ти – така розумничка!» Прибираєте в будинку – дайте дитині якусь ганчірку, нехай витирає підвіконня. Похваліть її після цього, скажіть, що без неї б не впоралися, подякуйте за допомогу», – рекомендує психолог.
Так ви не лише підвищуєте самооцінку дитини, а й даєте їй відчути зв’язок з вами і те, що вона потрібна сім’ї та робить щось корисне.
Давати можливість понудьгувати. Не поспішайте розважати дитину, коли вона не знає, чим зайнятися: нудьгувати, так само як і грати, дітям потрібно для того, щоб розвиватися. Саме в такі моменти вони вигадують щось нове, фантазують, вчаться розуміти свої бажання.
Нудьга також дозволяє дитині усвідомити, що вона володіє внутрішніми ресурсами, щоб грати наодинці. Як вона може про це дізнатися, якщо батьки постійно її розважають, втягують в якісь заняття та ігри?
Проводьте час разом із дітьми, грайте, перетворюйте ваші спільні ігри на захоплююче заняття, якого з нетерпінням чекатимуть усі учасники.
https://learning.ua/