«Що робити, коли не знаєш, що робити?» – запитував його.
«Робити. Будь-що і будь-як. Поки не зрозумієш – для чого й навіщо це робиш і не навчишся робити якнайкраще».
«Що робити, коли не знаходиш собі місця?»
«Збиратися в дорогу. Шукати своє місце деінде. Або вертатися на старе, оновлений сам».
«Що робити, коли знайшов своє місце?»
«Будувати дім, садити сад, народжувати дітей».
«Що робити, коли не знаєш, із ким тобі бути?»
«З тим, кому потрібен ти».
«Що робити, коли не знаєш, яким бути?»
«Бути самим собою. Поки не збагнеш, яким треба бути, щоб стати кимось».
«Що робити, коли не знаєш, як жити?»
«Жити. Кожного дня, кожної години. Поки не зрозумієш, що життя – дар щоденний, а кожна година – золотий час».
Мирослав ДОЧИНЕЦЬ, Із книги «Золотий час. Одкровення карпатського знатника»