Традиції в Україні зберігаються роками, і навіть віками попри всі негаразди.
На День святого Миколая традиції в Україні мінялись в залежності від того, хто керував країною. З того часу, як наша країна стала незалежно, почали повертатися історичні традиції. І вже діти народжені після 1991 року пам’ятають, як у дитинстві прокидалися з відчуттям, що сьогодні трапиться щось особливо чарівне та казкове. За вікном йшов сніг, а під подушкою вже чекав подарунок від доброго дідуся — святого Миколая. Саме з нього розпочинався цикл новорічних свят.
І якщо дітлахи цьогоріч шукатимуть подарунки під подушкою та біля ліжка, то дорослі чекатимуть на зведення Генштабу. Адже для українців 2022 року справжнє диво створюють воїни ЗСУ.
Однак, традиції на День святого Миколая обмежуються не лише сюрпризами, які приносить добрий дідусь. Є багато інших звичаїв українського народу. А ще — багато цікавих фактів, які пов’язані з цим святом. Згідно з легендою, святий Миколай був не лише покровителем дітей, він також захищав мандрівників у дорозі. Цікаво, що його постать цілком реальна. Сучасні герої носять медичні халати та берці, а ось свого часу справжнім захисником вважався саме цей сивочолий дідусь, якого можна зустріти на листівках у грудні.
Жив чоловік, який потім став всесвітньо відомим святим Миколаєм або Санта Клаусом, у другій половині III століття. Прославився він своєю чуйністю, добротою, допомогою тим, хто потребував її. За переказами, народився він у місті Патари (Лікія) у сім’ї правовірних християн. Від раннього дитинства хлопчик відрізнявся особливою чуйністю та любов’ю до інших людей, роздавав убогим монети, допомагав словом і ділом. За це він отримав особливу шану і навіть був піднесений до рангу святих. Коли святий Миколай виріс, то вів доволі аскетичний спосіб життя. Він переїхав до міста Мира, щоб там присвятити себе наукам, але життя склалося в нього зовсім по-іншому. Його дядько, який був єпископом, висвятив племінника у священники. Коли хлопцеві виповнилося 18 років, його батьки померли. Отримав він від них у спадок чималі статки, які майже всі роздав бідним.
Чому чоловіка піднесли до рангу святих? Він дуже опікувався бідними, особливо дітьми. Час від часу приносив до будинків їжу, теплі речі, іграшки. Але робив добрі справи переважно вночі, щоб про нього не дізналися. Однак, минав час, і містяни все ж здогадалися, хто приносить їм подарунки.
Щоб віддячити Миколаєві, вони обрали його своїм єпископом. 325 року він навіть відвідав Перший Вселенський Собор, який проходив у Нікеї. За своє життя святий зробив чимало добрих справ. Він не лише допомагав їжею та іграшками, але й визволяв полонених, допомагав нужденним та рятував тих, кого невинно засудили до смертної кари. Святий Миколай безмірно любив людей і цінував кожного. Навіть після смерті, за легендою, він продовжував творити добро, адже його мощі зцілювали немічних і хворих.
В більшості країн Європи саме День святого Миколая вважають найбільшим новорічним святом. Діти пишуть доброму дідусеві листи з побажаннями отримати від нього подарунки.
День святого Миколая: традиції
Головною традицією на День святого Миколая є написання малечею листів, в яких вони описують свої бажання. Але це — не єдині звичаї цього дня.
Дарування подарунків пов’язане з однією легендою. Розповідають, що якось Миколай допоміг трьом бідним дівчатам, які не мали приданого, вийти заміж. Через бідність батько дівчат навіть думав віддати їх до дому розпусти, щоб вони там заробляли додаткові кошти.
Миколай вночі тихцем пробрався через вікно до оселі родини і підкинув три мішечки з золотими монетами, щоб кожна з дівчат могла купити собі на них придане. Існує ще одна версія — Миколай закинув мішечки через димар, тому що вікна були зачинені. Мішечки розв’язалися, а монети потрапили в шкарпетки, які сушилися біля каміну. Звідси і пішла європейська традиція класти подарунки у шкарпетки. В Україні ця традиція наразі не прижилася. Тут за звичаєм святий Миколай залишає подарунки під подушкою або біля ліжка. Однак у деяких регіонах на заході країни існувала традиція ставити на підвіконня черевички. Слухняні дітки знаходили у них зранку подарунок, а ті, хто був неслухняним цілий рік, різочку або шматочок вугілля.
Існує ще одна традиція — готувати з малечею спеціальне печиво, яке називається “миколайчиками”, а потім пригощати ним друзів і гостей. Печиво має форму сніжинок, адже після Дня святого Миколая вже традиційно починається справжня зима.
В дорослих були свої розваги на День святого Миколая. Наприклад, на Слобожанщині селяни збиралися після служби в церкві і разом варили пиво. А на Харківщині існувала традиція святкувати Миколині святки, які тривали три дні. Традиційно готували узвар та кутю. На Поділлі існував звичай “полазника” — в будинок першою мала зайти людина з позитивною енергією. В деяких країнах існує легенда, що святий Миколай приходить не один. До слухняних дітлахів дідуся супроводжують двоє янголяток, а до неслухняних — двоє чортиків.
Як День святого Миколая з’явився в Україні
Вперше День святого Миколая почали святкувати в Німеччині в Середні Віки. Батьки почали таємно дарувати своїм дітям подарунки, щоб вони повірили в Чудотворця. Саме з Німеччини звичай святкувати розповсюдився сусідніми країнами. А до України свято прийшло з Польщі. Спочатку святкували лише на заході країни.Існує ще одна версія, як День святого Миколая потрапив до України. Деякі історики стверджують, що українці почали святкувати його ще за часів Київської Русі, коли князь Всеволод Ярославович встановив політичні зв’язки з Римом.
Молитва до святого Миколая про здоров’я дітей:
О, пресвятої Божий Угодник, Святий Миколаю Чудотворцю. Даруй ласку на одужання мого улюбленого чада. Прошу, прости мені гріховну скорботу і не гнівайся на мене за невігластво. Амінь.
За матеріалами ТСН