27 вересня православні християни відзначають друге велике дванадесяте свято у новому церковному році – Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього. Це день суворого посту.
Під час Бдіння святково прикрашений Хрест виноситься на середину храму, де урочисто воздвигається (підноситься) священнослужителем по сторонах світу. Після завершення Літургії всі священнослужителі виходять в центр храму і співаючи Тропар: «Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і святеє Воскресіння Твоє славимо», тричі кланяються Хресту до землі. Всі моляться і разом з ними творять земні поклони. Це єдиний випадок, коли покладаються земні поклони в Господське дванадесяте свято. Хрест лежить на аналої до 4 жовтня – дня віддання свята, а потім священник заносить його у вівтар.
Як пояснили в ПЦУ, особливе поклоніння Хресту в день цього свята звершується з нагоди відомої історичної події, а саме – віднайдення й урочистого прославлення Хреста Господнього, яке сталося у першій половині IV століття. Як свідчить Священне Передання, Хрест віднайшли 326 року в Єрусалимі. В той час імператор Костянтин Великий бажав віднайти Хрест, на якому був розіп’ятий Господь наш Ісус Христос. Тому він направив до Єрусалиму свою матір – святу царицю Олену, і Промислом Божим Животворчий Хрест нею був віднайдений.
Вшановуючи Хрест Господній, віруючі урочисто прославляють Спасителя, а також нагадують собі і про обов’язок – взявши хрест свій, слідувати за Христом. І хоча шлях цей не є легким, однак всякий, хто йде ним, у силі цього смирення здобуває собі підтримку, зміцнення та спрямування.