Сьогодні у православних християн батьківська поминальна субота. Її ще називають Вселенською, а також М’ясопусною. Вселенська поминальна субота – бо поминають пам’ять усіх від віку спочилих православних християн.
Батьківська – тому що Церква закликає віруючих молитися за своїх спочилих рідних та близьких, за всіх, хто відійшов із цього земного життя до прабатьків.
Вселенських поминальних субот – усього дві упродовж року: Троїцька і М’ясопусна. Троїцька – напередодні Дня Святої Трійці, влітку. А М’ясопусна – за тиждень до початку Великого посту, перед Неділею м’ясопусною.
Чому «м’ясопусна»? Бо та неділя – остання, коли церковний устав дозволяє їсти м’ясні страви, а тому, пояснюючи назву буквально: в неділю «відпускається м’ясо» – тому вона і «м’ясопусна».
Ну і, зрештою, чому саме субота є днем загального поминання для християн?
Тому що, за біблійною історією, саме в суботу завершилося творення світу, і вона стала днем спокою. Саме субота символічно завершує тиждень, нагадуючи і про кінець людського життя у цьому світі. А це спонукає нас згадувати всіх, хто відійшов із цього світу у вічність та молитися за них.
Навіщо живим молитися за спочилих?
Бо знаємо: «Бог же не є Бог мертвих, а живих. Бо в Нього всі живі» (Лк. 20: 38). І ті, хто відійшов від нас, від цього матеріального світу, вони живуть в іншому світі, у вічності. Тому від самого початку Церква звершує заупокійні молитви, щоби засвідчити свою турботу і любов щодо померлих, які живі у Бозі. Спочилі вже не можуть просити прощення і каятись у своїх гріхах, але ми можемо їм допомогти, молячи Бога за них.
Тож завтрашній день, суботу, присвятімо вшануванню пам’яті всіх, кого з нами вже немає на цій землі. Нехай Господь дарує їхнім душам вічний спокій, простить їм гріхи вільні і невільні. Особливою молитвою пом’янемо всіх жертв цієї жорстокої війни, полеглих воїнів-захисників, наших новітніх героїв, які життя за Україну і за ближніх віддали, а також – за всіх мирних мешканців, які загинули від рук окупантів. Нехай Господь упокоїть душі спочилих у Своїх оселях.