10 листопада християни вшановують пам’ять святої Параскеви, яку ще називають П’ятницею. Вона здавна вважається покровителькою жінок.
В експозиції Рівненського обласного краєзнавчого музею знаходиться одна з ікон святої Параскеви П’ятниці. Вона була привезена до музею у 1990 році з однієї з церков Володимирецького району. Образ святої зображено на дерев’яній основі темперними фарбами. Тло рясно прикрашене різьбленням по левкасу рослинним орнаментом. Датована ікона 1690 роком, і підписана Семеном – малярем степанським.
До ікон Параскеви традиційно молилися з проханням про вдалий шлюб, легкі пологи, сімейне щастя. Свята Параскева є помічницею у хатній роботі, рукоділлі, зокрема ткацтві. Також до святої моляться про зцілення від лихоманки, зубного та головного болю.
З «Житія святих» маємо інформацію про те, що Параскева народилася у ІІІ ст. в місті Іконія, що в Малій Азії. Її батьки були ревними християнами. Вони особливо шанували день страстей Христових – п’ятницю. Коли в них народилася донька, вони нарекли її Параскевою, що в перекладі з грецької означало «п’ятниця».
Параскева змалечку виховувалася у християнських традиціях, і коли померли її батьки, вона продовжила їхню справу, допомагаючи людям. В своєму домі Параскева приймала бідних, хворих, знедолених, подорожніх, які від неї отримували їжу, одяг та ліки. Згодом вона дає обітницю безшлюбності і починає проповідувати христову віру.
Саме за непохитність своєї віри вона зазнає гонінь від імператора Діоклетіана. Після кількох днів тортур за наказом імператора їй відтяли голову. У християнському світі свята Параскева визнана великомученицею за віру христову.
В народі Параскева П’ятниця є однією з найбільш шанованих святих. З її днем пов’язано багато прикмет. Вважається, що на Параскеви не можна займатися хатньою роботою, ткацтвом, прядінням, шиттям тощо. Жінки цього дня не розчісували волосся та не купали немовлят.
Тетяна Миненко, завідувачка сектору мистецтв Рівненського обласного краєзнавчого музею