Кожна п’ятниця — це привід для радості. Кінець робочого тижня, попереду вихідні, а ще — смачна піца ввечері. Але якщо на календарі з’являється п’ятниця 13-го, деякі люди замість піци обирають молитви. І не дарма — день цей оповитий серпанком легенд, страхів і міфів, що дбайливо передаються з покоління в покоління.
То що ж такого трапилося, що звичайна п’ятниця перетворилася на «містичний спецвипуск» буденності?
Чому ми боїмося цього дня?
Три́ска́йдекафо́бія — не новий танцювальний стиль і не модна дієта, а цілком реальний страх перед числом 13. А коли це число потрапляє на п’ятницю — ох, тримайся! Усе почалося ще в Середньовіччі. У п’ятницю 13-го жовтня 1307 року король Франції Філіп IV вирішив зробити сюрприз тамплієрам — але не торт, а арешти. Того дня було затримано сотні лицарів, і день увійшов в історію як дуже невдалий.
З того часу щось у нашій уяві клацнуло: 13 — погано, п’ятниця — ще гірше, а разом — краще сидіти вдома під ковдрою з чайком.
Сучасні переконання та страхи
У наш час п’ятниця 13-го вже не викликає арештів, але зате може викликати паніку серед авіапасажирів, бізнесменів і, чомусь, власників чорних котів. Дехто не літає, інші — скасовують зустрічі. У деяких готелях навіть немає номера 13 — бо ж хто хоче спати на території можливих привидів? І хоча жодного серйозного статистичного підтвердження небезпеки саме цього дня немає, традиція тривожитися — міцніша за Wi-Fi.
Легенди, що живуть у серцях (і фільмах)
П’ятниця 13-го стала не тільки приводом для страху, а й для… касових зборів! Саме так, у кіноіндустрії цей день — золота жила. Серії фільмів жахів, книжки, ігри, навіть тематичні вечірки — усе це показує, що іноді ми любимо лякатися просто заради фану.
І хоч на кожну страшну легенду припадає щонайменше три смішні історії (наприклад, як хтось не вийшов з дому й пропустив доставку суші), цей день став символом нашої здатності вірити, вигадувати і… сміятися з власних страхів.
Міф чи можливість для позитиву?
Тож може, замість того, щоб боятися п’ятниці 13-го, варто зробити її святом? Надягнути щасливі шкарпетки, пригостити колег тістечками і сказати: «Так, це п’ятниця 13-го — і вона чудова!» Адже страхи минають, а історії залишаються. І саме вони роблять цей день не просто темним і зловісним, а цікавим, живим і трохи кумедним.
А українцям чого боятися!
Ми вже бачили все: і «вибухові» новини, і темні часи, і справжні виклики. Тому якась там п’ятниця 13-го — це, швидше, ще один привід пожартувати та згадати, що поки у нас є гумор, віра й незламність, ніяке число нам не страшне. Навіть якщо воно двічі підряд.
І хай там що говорять у фільмах жахів — українці точно знають: головне не число, а настрій. І якщо вже й зустрічати п’ятницю 13-го, то з усмішкою, чашкою кави і планами на хороші вихідні.