Полотна обдарованої рівненської художниці Інни Харчук не лише прикрашають арт-мистецькі салони і приватні галереї, а й нерідко служать у вигляді ілюстрацій.
Так, скажімо, фрагмент її роботи «Оглядини» використав український бренд «Overall», який шиє одяг з принтами найвідоміших картин українських художників. У комбінезоні вищезгаданої марки торік, до слова, красувався популярний вітчизняний танцівник Влад Яма. А нещодавно роботу Інни Харчук достойно оцінила режисерка фільму «Земля блакитна, ніби апельсин» Ірини Цілик.
На своїй особистій сторінці у Facebook Ірина Цілик, документальна стрічка якої «Земля блакитна, ніби апельсин» стала першим українським фільмом, який здобув нагороду за режисерську роботу на найбільшому фестивалі незалежного кіно США «Санденс», написала, що їй дуже сподобалася картина Інни Харчук. Письменниця розповіла, що полотно рівненської художниці могло б стати ілюстрацією до її есе, яке вона опублікувала в польському виданні: «Трапилася мені робота рівненської художниці Інни Харчук, що виглядає неначе ілюстрація до мого есею, який я днями написала для польського видання «Wysokie obcasy». Я навіть писала в цьому тексті про те, що я – чорно-біла тепер, як герої і героїні тих фільмів про війну, що я раніше дивилася. «Холодна весна» називається, потім дам почитати. А картина дуже подобається мені, от».
В одному з інтерв’ю, опублікованому в газеті «7 днів» два роки тому, Інна Харчук зізналася, що кожну свою картину вона пише для себе.
– Замовлень я не люблю, і беру їх рідко, – зауважила художниця. – Кожна картина, яку я пишу, – вона для мене. В першу чергу моя робота повинна подобатися мені. Намагаюся вкладати емоцію або настрій у неї. Кожна картина – моя. Я рада, що знаходяться люди, які розділяють таке відчуття, коли дивишся і думаєш: «Це моє!»
І хоча там же мисткиня запевняла, що не любить писати картини на злободенні суспільні теми, не оминула в своїх роботах глобальну проблему covid-19, вважаючи, що мистецтво – як імунітет від вірусу.
– Проаналізувавши мої роботи, можна побачити, що я намагаюся не порушувати гострих або дуже резонансних тем. Мені це не приносить задоволення. Розумію, що завдяки цьому можна «піднятися», але якщо не відчуваю душею, то не роблю. Єдине, як я себе проявила під час епідемії, це взяла участь у проєкті від музею сучасного українського мистецтва Корсаків. Назва проєкту «Імунітет». Його ідея полягає в тому, що мистецтво – це аптека для зміцнення духу. Для цього я написала картину «Дружки». Я її відчувала і писала саме під концепцію «Імунітету». Відверто кажучи, інколи бували думки типу: «Кому потрібне те мистецтво, коли за вікном таке відбувається?» Але я рада, що помилялася. Приємно, гортаючи стрічку новин, яка просто «кишить» страшними новинами, знаходити щось гарне, приємне та цікаве. Багато хто кинувся до його пізнання, вивчення… Робили з нього пігулку, напевне.
Нині Інна Харчук знову «на передовій», робить свій внесок у Перемогу, допомагаючи українським воїнам. Зокрема, художниця виставила на продаж картину «Буття» і ескізи робіт, а виручені гроші переказала благодійному фонду та на єдиний рахунок для допомоги ЗСУ.
Зараз рівненська художниця перебуває за кордоном, де продовжує працювати над картинами в етностилі. Там уже написала два нових полотна. Вже створила дві нових.
– Перша картина, – розповідає Інна Харчук, – це історія про те, як ангел утримує серце і оберігає його від усього лиха. Друга – теж дуже близька до першої за тематичним наповненням. Я взяла за основу одну із репортажних фотографій – це момент, коли сім’я покидає країну та прощається з чоловіком, батьком. Сюди перенесений образ дотику рук, який відбувається між двома дорослими під час прощання. За цим процесом спостерігає дитина. Зараз я працюю над серією, яка буде стосуватися родинної лінії. І це буде трилогія, тобто буде три роботи.
Зі слів художниці, нині на Кіпрі разом з іншими митцями планують виставку українських художниць.
– Виставимо наші роботи в одній із галерей. Її власницею є мешканка Кіпру, яка теж постраждала від війни, окупації. Це буде благодійний проєкт. Частину коштів спрямують на підтримку українського мистецтва, а частину – на потреби військових.
Відтак Інна Харчук знову на передовій.
Олена ЧЕСНЯК