Книгу поезій презентувала рівнянка. Руслана Броновицька написала її після зникнення безвісти сина на фронті.
Руслана Броновицька з Рівного презентувала збірку поезій під назвою «Вдруге ти його не народиш». Писати вірші жінка почала після того, як її син Дмитро зник безвісти на фронті. Уже понад рік рідні не мають про нього жодної інформації.
«Вдруге ти його не народиш»
Збірка поезій двомовна. У 2025 році матір захисника планує презентувати її в Іспанії для людей, які підтримували Україну від початку повномасштабного вторгнення. Більше про написання збірки дізнавалося Суспільне.
«Мій Дмитро прийняв рішення йти добровольцем на війну самостійно, нікому не сказавши. Абсолютно ні з ким не порадився. Батькові він сказав, мабуть, за декілька днів і йому встигли купити амуніцію, а я про це дізналася, коли він уже чотири дні пробув на полігоні. Я з ним спілкувалася телефоном, підтримувала його, звичайно, хоча в самої розривалося серце, розривалася душа. Я прийняла його рішення, тому що це дорослий чоловік, якому на той момент було майже 26 років», – зазначила Руслана Броновицька.
Жінка розповіла, що її син зник у жовтні 2023 року:
«Зрозуміло, що я опинилася в дуже тяжкій депресії. У настільки тяжкій депресії, що, напевно, як і кожній мамі, яка опинилася в такій ситуації, мені просто не хотілося жити. Ти не бачиш сенсу жити далі, бо ти не знаєш, де частинка твого життя, де твоя дитина. Найбільше мене мучило безсоння. Починалися такі «діалоги з собою», які переходили в «діалоги зі смертю», «діалоги з Богом». Щоночі ти прокручуєш усе в себе в голові, не відриваєш очей від телеграм-каналів. Ти розглядаєш кожне фото загиблих, у полоні. І здається, що потихеньку сходиш з глузду».
Зі слів Руслани Броновицької, у збірці – 16 поезій, які вона писала впродовж трьох місяців.
«Не кожен вірш присвячений йому. На презентації казали, і я сама навіть говорила, що ця книга присвячена моєму синові. Хоча немає тут фрази: «Присвячується сину, військовому Дмитрові, який пішов добровольцем». Якби така фраза була, то вона була б присвячена матерям, які чекають зниклих безвісти дітей. Чому я не наважилась присвятити йому цю поезію? Тому що там справді багато смерті, а я не можу не вірити, я не можу не сподіватися, я не можу не продовжувати любити й не можу не сподіватися на зустріч і теплі обійми», – додала поетеса.
Надія КРИВКО, Юлія САВЧУК
Читайте також:
- Червона ікра: прості і точні способи відрізнити справжню від підробки
Червона ікра, нарівні з мандаринками, стала обов’язковим атрибутом новорічного столу, але не всі знають, як відрізнити натуральний продукт від дешевих підробок.