Минулого вівторка Гощанську центральну бібліотеку відвідали рівненські літераторки Ірина Одерако, Тамара Бацмай та Ірина Гром’як. Гостей радо зустріли не лише працівниці книгозбірні, а й місцеві ліцеїсти.
Письменниці запропонували юним мешканцям і мешканкам селища взяти участь в обласному літературному конкурсі «Колобок. Нові рецепти». Вік учасників — від 13 років. Подавати можна як казку чи есе, так і вірш. Твори мають бути написані українською мовою. Вітаються оригінальна манера письма та цікавий сюжет, а також наповнення тексту будь-якими елементами процесу створення хліба.
Останнє засвідчує і власне назва конкурсу. Бо свої твори дев’ятикласники мають написати на основі саме казки «Колобок».
Кінцевий термін подання матеріалів — 20 лютого ц. р. включно, дата оголошення переможців — 20 березня. Учасники отримають дипломи про участь у конкурсі, автори найліпших творів — відповідну збірку, а призери — грошові винагороди. Призовий фонд — 2000 гривень (перше місце), 1500 грн (друге), 1000 грн (третє місце). Можливий приз симпатій.
А от тема бесіди була незвичайною. Новими версіями «Колобка», за словами Ірини Одерако, можуть бути роздуми про життя, рідну землю, її традиції, минувшину. Конкурсанти мають підійти до теми творчо, подати свої варіанти казки, власне бачення розвитку подій оригінально й цікаво.
бесідують із ліцеїсткою.
Казка — це послання попередніх поколінь нинішнім. Як вони жили? Про що мріяли? Що відчували?
Візьмімо для прикладу трагедію голодомору. Вона вже давно в наших пам’яті, генах. А коли росіянин Олексій Толстой привласнив українську казку про Колобка? Правильно, у 1933 році, коли мільйони наших співгромадян пухли з голоду, хоча українець Борис Грінченко впорядкував її ще 1907 року.
Думаєте, про Колобка написано вже геть усе й він помер? Ні, він досі живий. Ви дасте йому нове життя! Зокрема у варіант казки можна вкрапити страшні для українців події 1932-33 років. А можна ввести інше, веселіше. Адже ми — нація хліборобів, хліб усьому голова, а книжки, друковане слово — хліб наш духовний. Опріч того, Колобок — це сонце. Котиться він — ранок поволеньки витискає день, день — вечір, вечір — ніч. І ця філософічність, цей підтекст природи є незмінним упродовж тисячоліть, сотень мільйонів, мільярдів років. І ще не зміниться протягом мільярдів літ після нас.
Алла Чабалець та Ольга Федчук.
Або ще ось така інтерпретація казки. Замішане яйцями борошно, з якого відтак спекли Колобок, — то життя. Дід символізує творця. Дід і баба — це зв’язок із родом, предками, пращурами.
А як слово «Колобок» буде російською? Ні, не так, як у нас. «Круглобок»! Це ще один доказ, що казка таки українська. І її ніхто в нас не вкраде.
Рівненські літераторки познайомили учнів зі своєю творчістю, закликали не боятися, спробувати пофантазувати й показати себе, приєднавшись до їхньої команди. Тобто стати конкурсантами.
– Життя любить сміливих, — сказала під завісу зустрічі Ірина Одерако.
Ірина ОЛІЙНИК,
провідна методистка методичного відділу Гощанської центральної бібліотеки.
Читайте також: Українські військові знайшли старовинну Біблію в стіні зруйнованої хати