fbpx

Кафедра рівненського університету повертає із забуття пісенно-музичний спадок

Діліться інформацією з друзями:

Кафедра рівненського університету була створена на базі кафедри народного хорового співу і зараз повертає із забуття пісенно-музичний спадок.

Народна пісенно-інструментальна творчість набуває нині неабиякого розвитку та поширення, знаходить чималу кількість поціновувачів та шанувальників. Свідчення цьому – наявність фольклорних ансамблів, що функціонують при мистецьких закладах вищої освіти, діяльність окремих виконавців, творчість яких відома не лише в Україні, а й за її межами. Упродовж останніх років чільне місце відведено і науково-пошуковій діяльності викладачів та студентів. Цікавим прикладом спільної творчої діяльності викладачів та студентів на ниві розвитку народної пісенно-інструментальної творчості є діяльність кафедри музичного фольклору Інституту мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету. Наукові дослідження та виступи фольклорних колективів кафедри публікувалися в українських та зарубіжних наукових виданнях та пресі.

Фольклорний колектив «Горина» проторував собі дорогу до Польщі та світлу доріжку до серця кожного українця, котрий віддавна живе на теренах Підляшшя та Холмщини. Про це пише Марта Підлісна: «В його репертуарі традиція – паралельно з автентичним фольклором, ще й пісні релігійно-духовного плану – псалми, канти, постові пісні, релігійні колядки у хоровій обробці.Особливо запало в душу виконання пісень в обробці Василя Павлюка «Де ти згасла, зоре ясна» (про ікону Холмської Божої Матері) та «Біжать у Почаїв стежки та дороги», а також кант 18-того століття в обробці Миколи Леонтовича «Ой зійшла зоря».

Кафедра музичного фольклору Інституту мистецтв – це самостійний навчально-виховний підрозділ Рівненського державного гуманітарного університету (далі – РДГУ), який було створено на базі кафедри народного хорового співу. Очолив кафедру видатний рівненський митець, музикант та фольклорист Василь Павлюк. Завдання викладачів і студентів кафедри, творчий колектив якої за понад 40 років виріс у сучасний освітній, науковий і навчально-методичний центр традиційної народної музичної культури Західного регіону України, де готують високопрофесійних фахівців для сфери української традиційної народної музичної культури, – пошук маловідомих художньо-цінних пісень Поліського краю. Ці пісні студенти-виконавці не лише записують у рідних місцевостях, розшифровують, а й виконують, застосовуючи манеру народного співу та доносячи таким чином до слухача.

Згодом із легкої руки Василя Павлюка «народився» перший на Рівненщині студентський молодіжний фольклорний ансамбль із промовистою назвою – «Горина» – своєрідна творча лабораторія, учасники якої активно концертували. Першими творами, які виконав молодий колектив, була пісня «У неділю рано…» та веснянка «Ой, уже весна», почута та записана в селі Заслав’я Рокитнівського району Рівненської області й оброблена В. Павлюком. Учасники «Горини» долучилися також і до республіканських конкурсів. Зокрема, «Золоті ключі» та «Сонячні кларнети».

На кафедрі музичного фольклору, паралельно із фольклорним ансамблем «Горина» під керівництвом тодішнього завіду­вача кафедри Богдана Дерев’янка, діяв ще й студентський народний хор, який у 1982-му був учасником звіту творчих колективів Рівненщини в Палаці мистецтв «Україна». Виступ цього колективу високо оцінив відомий хормейстер Анатолій Авдієвський.

Варто зауважити, що працівники кафедри – це невтомні ентузіасти та палкі шанувальники народної пісні. Так, у 1986 році випускниця кафедри Раїса Цапун разом зі своїми студентами організувала фольклорну експедицію селами Сарненського району Рівненської області. Зібрані ними матеріали згодом були представлені у репертуарі новоствореного гурту «Джерело» під керівництвом Раїси Цапун та Івана Синельникова. Зокрема в селі Люхча було записано весільний обряд «розплітання коси». Крім того, у цьому селі учасники експедиції познайомилися з народним аматорським фольклорно-етнографічним гуртом «Троян» – одним із найстаріших фольклорних колективів Рівненської області, який вразив усіх виконанням не лише старовинних пісень, а й самобутніх танців «Печене порося», «Дрібна полька», «Тягучий вальс» та ін.

У цей період на кафедрі починають працювати викладачі-дослідники: Надія Супрун, Богдан Яремко, Богдан Яськів, Микола Орчинський. Вони брали активну участь у міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях у Польщі (Н. Супрун, Б. Яремко), Чехії (В. Логвін), Австрії (Б. Яремко).

Покращується й матеріальна база кафедри. Тут було облаштовано лінгвістичний кабінет, закуплено нову техніку, що значно покращило обробку зібраних в експедиціях матеріалів. Доробок студентів і викладачів увійшов до збірника «Етнокультура Волинського Полісся і Чорнобильська трагедія». Згадуваний нами вище фольклорний гурт «Джерело» здобув перемогу на студентському літературно-фольклорному святі «Лесина пісня» у м. Луцьку. Зі свого боку гурт «Горина» налагоджує творчі контакти з українською діаспорою Польщі. Цьому сприяє уродженець села Дермань Здолбунівського району Богдан Мартинюк, який очолював Товариство охорони пам’яток церковної культури в Польщі.

Василь Павлюк, працюючи інструктором фольклорних колективів, активно проводив профорієнтаційну роботу на Підляшші, залучаючи на кафедру талановитих польських студентів, які після закінчення навчання в Україні створили на батьківщині свої колективи. Так, Єлизавета (Еля) Рижик у м. Більську в Східній Польщі започаткувала діяльність українського ансамблю пісні й танцю «Ранок», який є провідним колективом Союзу українців на Підляшші та учасником різноманітних конкурсів і фестивалів як у себе на батьківщині, так і за кордоном.

Історія цього колективу бере свій початок із польської школи № 34 імені Адама Міцкевича, де було запроваджено вивчення української мови під керівництвом вчительки Єлизавети Томчук (Рижик), яка пізніше і створила дівчачий гурт, який дебютував на фестивалі української культури «Підляська осінь» (1996 р.).

У 1993-2000 роках на кафедрі працювали талановиті викладачі Ярослав Карнасевич, Марія Бабич, Віра Мартинюк, Олена Юзюк. Саме в цей час за активної діяльності викладачів кафедри створюються нові студентські колективи. Наприклад, молодий викладач Віктор Якимець організовує колектив «Дома», а активна учасниця студентського фольклорного ансамблю «Горина», досвідчений педагог, старший викладач кафедри, Людмила Гапон заснувала студентський фольклорний гурт «Волиняни», який поставив собі за мету відродження інтересу до народно-вокальної традиції Західного Полісся та Західної Волині, збереження її звукової палітри та репрезентації концертних програм.

У 1996 році кафедра хорового співу змінила назву на кафедру музичного фольклору й розпочала роботу у двох секціях – пісенній та інструментальній. Спочатку її очолював кандидат мистецтвознавства Богдан Яремко, а згодом – кандидат педагогічних наук Роман Дзвінка. Професор Богдан Луканюк (Львів) активізує на кафедрі науково-пошукову роботу. Зокрема під його керівництвом викладачі та студенти працюють над комплексною науковою темою «Етномузична культура Західної України».

Із 1997 року робота на кафедрі пожвавилася. У цей період за сумісництвом тут працюють провідні українські фольклористи Євген Єфремов (Київ), Олег Смоляк (Тернопіль), Михайло Хай (Київ). Із приходом на кафедру випускника Львівської музичної академії Юрія Рибака розширюється збирацька робота студентів, щотижня відбуваються кафедральні презентації фольклорних експедицій, в ході яких студенти діляться досвідом збору цікавих фольклорних матеріалів.

У 2000 році професор Богдан Яремко організовує навчання у школі традиційного народного мистецтва імені М. Могура в селі Космач Івано-Франківської області. Уже з наступного року під його керівництвом на кафедрі було організовано роботу науково-творчих студій для студентів інституту музикології Варшавського університету, які здобувають тут навички гри на бойківських сопілкових інструментах, долучаються до фольклорної експедиції в селі Колоденка Рівненського району, знайомляться із фондом лабораторії кафедри. У цей час кафедрою було започатковано Регіональний конкурс молодих виконавців української народної музики, який нині має статус Всеукраїнського фестивалю-конкурсу молодих виконавців української народної музики «З народного джерела», метою якого є виявлення талановитих виконавців, успадкування і популяризація традиційної манери співу та гри, зміцнення творчих зв’язків між учнівською та студентською молоддю України.

Для активізації та популяризації української народної музики започатковано кафедральний конкурс музичного фольклору «Передзвін». Під керівництвом Василя Павлюка та Романа Дзвінки було створено ще один колектив – фольклорний гурт «Краяни».

У 1998 році за сприяння професорів Михайла Хая, Богдана Яремка та Богдана СтолярчукА, почав діяти інструментальний ансамбль традиційної народної музики «Хутірські музики», в репертуарі якого переважає традиційна, народна, інструментальна музика Карпат, Буковини, Полісся, обробки народних мелодій для сопілки, цимбалів, скрипки, авторські твори В. Попадюка, Д. Попічука. Фольклорні колективи, засновані свого часу на кафедрі, стають переможцями міжнародних та всеукраїнських фестивалів «Варшавське свято хліба» (Польща), «Древлянські джерела» та «Коляда» (Рівне). На Варшавському радіо фольклорний гурт «Горина» презентував пісенний спадок Полісся. Усі творчі колективи кафедри є постійними учасниками свята «Музейні гостини», яке щороку організовує Рівненський обласний краєзнавчий музей. Вони дають нове життя призабутим пісням і танцям з різних куточків Рівненщини.

Діяльність кафедри музичного фольклору – надзвичайно багатогранна. Викладачі та студенти, окрім навчального процесу та активної концертно-виконавської діяльності, беруть активну участь у наукових конференціях, презентаціях, фольклорних експедиціях, за матеріалами яких видаються фольклорні збірники, навчальні посібники, методичні рекомендації, поповнюються студійні фонди кафедри. А ще для радіо- та телепередач записуються концерти й творчі вечори (Столярчук, Дзвінка, 2020, с. 99-100).

Кафедра підтримує творчі зв’язки з різними навчальними закладами України. Зокрема, з інститутом етномузикології Варшавського університету, Національною музичною академією України імені П. І. Чайковського, Львівською національною музичною академією імені М. В. Лисенка, Харківською державною академією культури. Гордість кафедри – її випускники, серед яких: народний артист України Богдан Сташків; заслужені артисти України Тетяна Мурашко та Павло Дука; заслужені працівники культури України Наталія Шолудько, Тетяна Васечко, Федір Гощук, Іван Синельников; висококваліфіковані фахівці галузі культури та освіти: Людмила Гапон, Раїса Цапун, Роман Береза та ін.

Отже кафедра музичного фольклору Інституту мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету хоч і нечисленна, проте робить нині надзвичайно корисну справу. З одного боку виконує педагогічну та виховну функції, а з іншого – впевнено крокує мистецьким шляхом, повертаючи із забуття чи напівзабуття те, що вже було колись створено, але поступово відійшло в небуття внаслідок напливу «штучного, вторинного» в нашому національному мистецтві. Зберігає та примножує пісенно-музичний спадок народного мистецтва Поліського краю – самобутньої складової національної культури України.

Відродження народної музики з її традиційними обрядами у виконанні народних інструментальних ансамблів, які зародилися саме на кафедрі музичного фольклору, займає нині вагоме місце в національній культурі не лише Рівненщини, а й всієї України.

Богдан СТОЛЯРЧУК, завідувач кафедри музичного фольклору РДГУ