Попри те, що започаткований у 2007 році власником одного з барів Каліфорнії Міжнародний день пива, який відзначають у першу п’ятницю серпня, – свято доволі молоде, воно вже набуло неабиякої популярності. Нині його організовують у понад 200 країнах світу. А от Україна, яка має давні традиції пивоваріння, до цього переліку не належить. Чому так?
Із цим запитанням журналіст «7 днів» звернувся до директора Рівненського пивзаводу Мар’яна ГОДИ.
– Та тому що у нас свято пива ще не набуло такої, як, для прикладу, в Німеччині, Чехії чи Бельгії, популярності, – каже Мар’ян Адамович, – щоб його відзначали масово. До того ж Україну, де з року в рік падають обсяги виробництва пива (а за останні 7 років – майже наполовину), нині важко назвати пивною країною. І на це є свої причини. Мова не тільки про недосконале законодавство, яке аж ніяк не сприяє розвитку галузі пивоваріння, чи неврегульованість ринку сировини. Дається взнаки й глобальна економічна криза, яка відчутно вдарила по платоспроможності українців. Крім того, чимало наших співвітчизників виїхали на заробітки за кордон. Відтак суттєво зменшилося число споживачів пива. До всіх негараздів додалася пандемія коронавірусу, яка вже другий рік лихоманить світ.
– Тобто, свято пива – це не про нас?
– Чому? Як на мене, його варто було б популяризувати. Пиво заслужило на повагу хоча б за те, що воно є одним із найстаріших алкогольних напоїв у світі, який, як твердять історики, винайшли приблизно на початку епохи неоліту десь за 9500 років до нашої ери.
Не менш важливо через споживання пива пропагувати культуру пиття серед населення. Тобто переводити акцент з важких алкогольних напоїв, які безповоротно знищують нервові та мозкові клітини, на легкі, до яких належить і пиво. Кажу так не тому, що сам пивовар. А тому, що не можу спокійно спостерігати, як через недолуге керівництво державою фактично деградує нація. Адже Україна, яка сьогодні посідає одне з останніх місць за споживанням пива в Європі, разом з тим, за висновками міжнародних аналітиків, є лідером не тільки за споживанням міцного алкоголю, а й навпаки – випереджає всі країни Старого континенту за показниками тіньового обороту алкоголю.
Наведу ще страшнішу статистику.
За даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я, у нашій країні кожен рік продаються сотні мільйонів літрів горілки невідомого походження, від якої гине понад десять тисяч людей щороку.
Хіба це не кричущий факт, який мав би змусити задуматися над тим, що відбувається у державі? Натомість у нас замість того, щоб всіляко сприяти розвитку легального бізнесу, влада продовжує душити його, обкладаючи необгрунтованими податками, акцизами, запроваджуючи безглузді ліцензії тощо. Як результат – скорочення обсягів виробництва, вивільнення працівників, дедалі більший занепад вітчизняної економіки і зубожіння народу.
– Отож криза в галузі пивоваріння спонукала вас інвестувати не в розвиток заводу, а в інше – готельно-туристичну сферу. Маю на увазі зведення вами на території підприємства самобутнього історичного кварталу.
– Я не був би таким категоричним у судженні щодо інвестицій. Хоча доля правди в цьому є. Бо, як повчає англійське прислів’я, не варто класти всі яйця в одну корзину. Але головне навіть не це. Не раз буваючи за кордоном, я завжди насолоджуюся атмосферою старовинних площ. У Рівному, на жаль, не збереглося таких історичних кварталів. От у мене й зародилася ідея звести в нашому місті стилізовану під старовину європейську площу, які не рідкість, наприклад, в Амстердамі, Гданську, Мюнхені чи Празі. Перший крок в реалізації задуму вже зроблено. Торік ми завершили будівництво трьох кольорових будиночків-муляжів, які зовні – старовинні, а всередині – сучасні. У цих приміщеннях містяться чотиризірковий готель «Бергшлосс» та ресторан мережі «Рейхарс». Також збудували дворівневий підземний паркінг.
На черзі – капітальний ремонт колишнього будинку родини першого власника пивзаводу Герша Пісюка, зведений, до речі, за проєктом батька Надії Косміаді. В мене є ідея відкрити тут музей пивоваріння, для якого маю вже достатньо експонатів, а в архіві – доволі багато матеріалу. На території дворику плануємо створити культурний простір, куди запрошувати художників і музикантів. В цілому, якщо вдасться реалізувати проєкт, цей квартал ми будемо розширювати далі. Маємо намір проводити тут виставки, фестивалі…
– І пивні також?
– Звичайно. Перший хочемо організувати в наступному році з нагоди 175-річчя Рівненського пивзаводу. Запросимо пивоварів з інших міст. Можливо, цей фестиваль пива стане традиційним і залучить до Рівного додатковий потік туристів. А своєрідною його репетицією стане Свято пива, яке маємо намір провести восени, запросивши пивоварів Рівного. Втім, не будемо забігати наперед. Бо все великою мірою залежить від карантину. Он навіть фестиваль пива Октоберфест, який традиційно проходить восени в німецькому Мюнхені, вже другий рік поспіль відмінили через пандемію. Втім, сподіватимемося на краще.
Спілкувався Василь ГЕРУС