У Гощанській центральній бібліотеці відбулася зустріч, яка змінила уявлення частини слухачів про те, як народжуються детективні історії. Тут рівненська письменниця Ксенія Циганчук розповіла про власний шлях у детективному жанрі та досвід, що іноді тримає в напрузі більше, ніж її романи.
Що саме почули відвідувачі — далі у матеріалі.
Як з’явилася любов до детективів
Моє знайомство з детективним жанром відбулося так. Гостюючи в діда й баби, надибав у їхній невеликій домашній бібліотеці книжку Артура Конан Дойла. Певніше, повість «Собака Баскервілів» у тій книжці. Проковтнув на одному подихові та сплеснув руками від захоплення.
А за рік чи два, навчаючись уже в сьомому класі школи й ставши читачем районної бібліотеки, приніс додому вельми пошарпаний том із нейтральним заголовком «Три повісті». Назви двох давно забув, а от заголовок третьої закарбувався в пам’яті на все життя. Читав її в ліжку, либонь, до п’ятої ранку. Сюжет забрав, полонив настільки, що не міг відірватися. Ще б пак! Усі мертві, а хто вбивця, невідомо: на острові не залишилося жодної живої душі…
Атож, я про роман «Десятеро негренят» славетної британки Агати Крісті, хоча в тому збірнику він фігурував чомусь як повість. Відтак були інші схожі твори. У детективи та пригодницьку літературу я закохався такою мірою, що став їх колекціонувати. Від палітурки до палітурки прочитав кожен зі своїх 32 томів Чейза, чотиритомник Форсайта, восьмитомник Конан Дойла, романи Гарднера, П’юзо, братів Вайнерів, Джеймса… Однак ніколи не замахувався на огляд творчості таких авторів, оповідь про них. Навіть думки не мав. А проте це сталося.
Зустріч, що здивувала навіть досвідчених читачів
Кілька днів тому Гощанську центральну бібліотеку відвідала рівненська детективниця Ксенія Циганчук. Уздрівши в коридорі тендітну чорнооку жінку в модних широких джинсах, спочатку ототожнив її з однією з дівчат, що прийшли послухати незвичайну літераторку. Але омана вмить розтанула, коли гостя, котру, як завжди, філігранно представив провідний бібліограф Андрій Кручок, розпочала свою оповідь.
З’ясувалося, що в її доробку аж 10 романів, а одинадцятий уже завершено. База, потенціал теж уразили. Народилася в сім’ї викладачів, писати почала, навчаючись іще в школі, друкувалася в періодиці, зокрема в рівненському часописі «Сім днів», закінчила факультет іноземної філології університету, кілька літ учителювала, викладала у виші. Однак поклик творчості виявився дужчим: на літературному видноколі зазоріла ще одна зірка.
Чим дебютувала? Філософічною збіркою новел «Дощ крізь сльози», виданою завдяки гранту очільника облдержадміністрації. За 10 років опублікувала детективне оповідання «Сьогодні мій похорон». Тоді ж постав роман «Коли приходить темрява», що виборов спеціальну премію вітчизняного белетриста Андрія Кокотюхи «Золотий пістоль» як найліпший гостросюжетний детектив – «учасник» Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова».
Серію «Поліційний детектив» започаткувала книжка «Кривавими слідами», яка побачила світ у харківському видавництві «Фоліо». Затим один за одним виходили «Убивця з підземелля», «Кубик Рубіка», «Право на вбивство», «Привиди серед нас», «Неспростовані докази», «Між життям і смертю». Влучним назвам романів міг би позаздрити навіть класик жанру Чейз, коли б топтав ряст. Вони дивують, епатують, певною мірою шокують. Асоціація – удар кинджалом у спину. Принаймні в мене. Те саме стосується й сюжетів.
Реалії поліцейської роботи, які лягають у романи
До слова кажучи, усі вони місцеві, рівненські. Хоч прототипів персонажі не мають (авторка не любить цього, бо то, за її словами, посягання на особистий простір), проте події змальовано реальні. Розслідують справи в усіх сімох творах серії ті самі поліціянти: слідчий Єгор Скляр, патрульна Власта Коваль та оперативники Льоша Войтюк і Женя Кир’ях.
Аби максимально наблизити написане до службової справжності, письменниця не раз консультувалася з рівненськими слідчими й патрульними, надягнувши бронежилет, укупі з ними виїздила на виклики. Якось на одній із міських вулиць спалахнула перестрілка. Коли ж поліціянти та Ксенія прибули на місце, злочинці забрали за собою і слід.
– Не поталанило, – усміхнулася молода жінка.
Цікава деталь. На службі патрульні всякчас мають бути в бронежилетах. Навіть тоді, коли відчиняють двері квартири, за котрими пів години тому зчинилася сімейна сварка, що перекотилася в бійку. Інакше поліціянтам не оплатять лікування.
А одного разу літераторка стала свідком того, як ловили юного наркомана.
– Неприємний хлопець, – резюмувала опісля. – Патологічна агресія так і перла з нього. Лячно з таким зустрітися сам на сам.
Третій випадок – жорстоке вбивство за 300 гривень. Його теж зафіксували в Рівному.
Ще один інцидент стався в Ювілейному мікрорайоні, де пограбували дівчину, яка поверталася додому з дискотеки. Опитавши потерпілу, патрульні та Циганчук поїхали шукати зловмисників. Натрапили на двох молодиків, що зненацька побігли. Поліціянти – за ними. Але хлопці не мали жодного стосунку до пограбування школярки. У їхніх кишенях і сумці були наркотики, а поліційне авто нажахало, спонукавши до втечі. Спалилися? Авжеж. Щодо грабіжників, то їх шукала вже слідчо-оперативна група.
Або ось таке. Ударили поліціянта чи злочинця. Він упав, трохи полежав зомлілим, а тоді піднявся та побіг любісінько. Такого насправді не буває! Таке лише бачимо в кіно. Бо той, хто від удару втратив свідомість, уже не побіжить. Фізично не зможе побігти.
Цих специфічних подробиць десятки, якщо не сотні. Усі вони рано чи пізно перекочують у детективи рівнянки. Якась – одним реченням, якась – цілим абзацом. А може, й ні: сюжети, фабули часом придумуються. І це добре: гостросюжетний роман не документальне дослідження, котре мало хто читає.
Багатожанровість і нагороди
Позасерійні книжки Ксенії Циганчук – вищезгадана «…темрява», «По той бік пам’яті» та «Хто тебе вбив?». Другий роман – це захоплива суміш містики, жахів і міфології з прадавніх казок, один із перших бестселерів вінницького видавництва «Дім химер». Третій репрезентує глибокоповажне сімейство трилерів.
2017 року письменниця стала лауреаткою Премії імені Михайла Дубова, 2019-го – стипендіаткою Президента України. У 2018 році її «…темрява» здобула відзнаку «Найліпша книжка Рівненщини» в номінації «Найліпше видання для юнацтва та молоді». Аналогічну відзнаку має й роман «Убивця з підземелля», але вже в номінації «Найліпше прозове видання». У 2022 році «Кубик Рубіка» нагородили дипломом у Запитання, що перетворили розмову на детективну лабораторіюрамках конкурсу «Найліпша книжка Рівненщини-2022».
Запитання, що перетворили розмову на детективну лабораторію
Зрозуміло, такий послужний список заінтригував загал. Посипалися запитання. Їх ставили вчителька-словесниця Гощанського ліцею Олександра Сірко, учні, працівники бібліотеки Ірина Олійник, Алла Чабалець, Андрій Кручок, насельники Гощі Валерій Бейлах та Микола Матулкін. Порівняно з виступами недавніх гостей бібліотеки (а вони теж літератори) розповідь рівненської детективниці спонукала до найбільшої активності.
Утім, не лише розповідь. Аби зацікавити присутніх якомога дужче, так би мовити, розставити всі крапки над «і», Ксенія Циганчук, наче справжня викладачка поліційної академії, удалася до детективної наочності. Ті, хто отримав аркуші з текстом і малюнками, мали допомогти інспекторові Верніке провести невеличке розслідування. Першою із завданням успішно впоралася вчителька Олександра Сірко.
Під завісу гостя та шанувальники її творчості сфотографувалися на згадку. Це в Гощанській центральній бібліотеці давно стало славною традицією.
Юрій КУЗЬМІН,
провідний бібліотекар Гощанської центральної бібліотеки.
Журналістка та медіаменеджерка з багаторічним досвідом роботи у регіональних медіа. Працює з темами соціальної політики, життя громад, комунальних рішень та створює матеріали про сучасні історії Захисників України. З 2023 року — директорка редакції газети «Сім днів» і головна редакторка сайту 7dniv.rv.ua.
У різні роки працювала редакторкою сайту, головним бухгалтером, заступницею головного редактора та управлінською ланкою видань «Сім днів» і «Літопис Заходу». Має досвід реалізації медійних та суспільно важливих проєктів у співпраці з українськими та міжнародними партнерами.