Широкомасштабна війна змінила грудневі звички українців. Ми працюємо без додаткових вихідних, майже без свят. Та й регулярні російські обстріли та відключення електроенергії не додають веселощів. Тож нині часто точаться дискусії про те, чи варто святкувати Різдво та Новий рік.
Як бути — відмовляти собі у святкуванні до перемоги, чи дозволити сімейну зустріч, розповіла психологиня Анна Фесенко.
На жаль, у зв’язку з війною багато українців живуть за сценаріями відкладеного життя та самозаборон. Так, для цього у всіх є суттєві причини, та й загальний емоційний фон цьому цілком сприяє.
Багато хто вважає: “Зараз не на часі, а от закінчиться війна — і буде більше можливостей”, “У людей таке горе, а я буду святкувати?”.
Супутники таких думок — почуття тривоги, провини, самокритика, осуд інших людей, які собі дозволяють те, що ми собі заборонили.
– Зараз всі ми чекаємо на перемогу України і вважаємо, що справжнє, повноцінне життя можливе лише потім. А нині нам потрібно жити в іншому режимі. Але також ми маємо розуміти, що ставку на це робити не варто, оскільки буде ще післявоєнний період із певними викликами для нас. Життя вже ніколи не буде таким, як раніше, і ми маємо вчитися існувати по-новому. І розуміти, що нове життя за певного світогляду, здобутих навичок і набутої мудрості може бути кращим за колишнє, – зазначає психолог.
Життя в умовах постійного стресу стає ще тяжчим. Ресурси людського організму та психіки не безмежні, і якщо не дозволяти собі хоча б іноді позитивні емоції – можна отримати негативні наслідки як для фізичного здоров’я, так і психічного.
– Біль кожного українця — це наш спільний біль, але ми маємо жити далі й бути прикладом для своїх дітей, для інших людей. Показувати своїм прикладом, що в найскладніших ситуаціях у нас є приводи для чогось світлого та радісного. Життя різне, але коли фокус уваги направлений не тільки на негатив, а й на радісні моменти, простіше проходити важкі ситуації та успішно долати їх, – пояснює психолог.
Анна Фесенко вважає, що приводом для позитиву нам зараз можуть бути новорічні свята. Підготовка до свят — чудовий ритуал, спілкування в колі близьких людей, радість дітей, які чекають на ці свята і подарунки. Це все те, що робить наше життя не існуванням і виживанням, а дійсно життям за будь-яких зовнішніх обставин.
Тому варто жити та дарувати собі й особливо дітям свята попри всі негаразди війни.
«7 днів. Медіа»