Засмага, тобто тривалий вплив сонячного випромінювання, безсумнівно, шкідлива для здоров’я. Вона прискорює процеси старіння шкіри та є найпоширенішою причиною меланоми. Чи слід абсолютно уникати сонця?
Звичайно, ні, оскільки це також позитивно впливає на багато процесів, необхідних для правильного розвитку та функціонування організму.
Під час сонячних ванн на нашу шкіру впливає три типи сонячного випромінювання: UV-A , UV-B і UV-С. UV-A впливає на шкіру цілий рік, глибоко проникає через її шари, пошкоджуючи колагенові волокна та прискорюючи процеси старіння. Найбільшу дозу цього випромінювання отримують лице, декольте та руки. UV-A стимулює синтез шкірного пігменту – меланіну, може викликати алергічні реакції у вигляді почервоніння та свербіння. UV-B впливає на поверхневі шари шкіри переважно влітку і відповідає за красивий і стійкий колір засмаги. На жаль, він також відповідає за утворення сонячних опіків та незворотних змін на шкірі, які можуть призвести до новоутворень. UV-C майже повністю поглинається озоновим шаром й істотно не впливає на стан шкіри.
Міф 1: Неможливо згоріти в тіні або в хмарний день.
Звучить логічно, адже опік ми можемо отримати напряму від сонця, так? На жаль, не так.
За даними Американської академії дерматології, 80% сонячних променів проходять крізь хмари. Мало хто усвідомлює, що опік ми отримуємо не просто від сонця, а саме від ультрафіолетового випромінювання, яке може відбиватись від поверхонь, проникати крізь хмари. Навіть взимку потрібно користуватись сонцезахисним кремом, адже сонце, яке «не припікає» не означає, що воно не має впливу на нашу шкіру.
У будь-якій програмі прогнозу погоди є пункт «УФ-індекс». При показнику більшому ніж 3, обов’язково потрібно використовувати захист. Рекомендуємо частіше звертати на це увагу, щоб точно вберегти стан своєї шкіри та здоров’я.
Міф 2: людям з темною шкірою нічого боятись.
Незалежно від кольору шкіри, кожна людина повинна користуватися сонцезахисним кремом. Навіть якщо у вас темніша шкіра, це не є непереборною перешкодою для УФ-променів.
Справді, темношкірі люди рідше отримують сонячні опіки, але опромінення також впливає на старіння шкіри та деякі захворювання. Крім того, всі ми без винятку використовуємо сонцезахисний крем, який відповідає фототипу нашої шкіри!
Навіть якщо є істотна засмага, перебування на сонці буде шкодити шкірі. Опромінений меланін стає токсичним. Особливо небезпечним є феомеланін – золотавий пігмент, властивий людям із білою шкірою, ластовинням та рудим волоссям.
Міф 3: від сонця потрібно берегти лише шкіру.
Несвідомо, багато людей думають, що під час засмаги слід захищати лише шкіру. Однак потрібно пам’ятати, що слід особливо дбати про голову. В іншому випадку ми можемо ризикувати сонячним ударом. Симптоми, які можуть виникнути, включають головний біль, запаморочення, слабкість, нудоту, блювоту, озноб, порушення зору та мови, нестійкість, почастішання серцебиття, проблеми з диханням та втрату свідомості.
Мало того, ваше волосся теж отримує негативний вплив. Ультрафіолет пригнічує поділ клітин і волосся ослаблюється. Тому головний убір на сонячні пори року – мастхев №1!
Міф 4: сонце – страшне зло, буду уникати його весь рік!
Не слід повністю відмовлятися від перебування на сонці, адже це частково позитивно впливає на функціонування нашого організму. Він стимулює вивільнення ендорфінів, завдяки чому наше самопочуття покращується і ми стаємо активнішими. Найбільш бажаним ефектом його дії є синтез необхідного вітаміну D. Для правильного розвитку кісток достатньо лише 15 хвилин щоденного перебування на сонці влітку, щоб виробляти необхідну кількість «сонячного вітаміну». Але є умова: близько 18% поверхні тіла, яка не покрита і не захищена сонцезахисним кремом, може бути відкритою. Достатньо передплічь та литок. Є дослідження, що підтверджують сприятливий вплив сонця на лібідо. Вплив сонячної радіації збільшує синтез оксиду азоту, який розширює судини і знижує артеріальний тиск. Ця дія сприятливо впливає на роботу серця та кровоносної системи, що знижує ризик інсульту та інфаркту.
Міф 5: крем з фільтром SPF 30, вдвічі кращий за крем з фільтром SPF 15.
Вважається, що фільтр SPF15 забезпечує 93,8% захисту від ультрафіолетового випромінювання, фільтр SPF 30 дає 96,7% (фільтр SPF 50 – 98%). Як бачите, різниця в захисті між фільтрами невелика.
Є ще одна важлива особливість, про яку говорить нам значення SPF крему – це інформація про те, як довго ми можемо перебувати на сонці, не обпалюючи шкіру. Без використання будь-яких кремів, передбачається, що це 15-20 хвилин. Продукт із SPF 15 захищає нас приблизно 230 хвилин, тоді як SPF 30 – 350 хвилин. Однак пам’ятайте, що слід повторно застосовувати крем приблизно через 1,5-2 години.
Міф 6: фільтри SPF сумуються між собою.
Вам потрібен сонцезахисний крем SPF 50, але ви забули взяти його з собою? Але у вас є крем із сонцезахисним індексом SPF 15 і SPF 30.
Математика тут не працює. Всупереч поширеній думці, фільтри в косметиці не сумуються. Використовуючи декілька продуктів з фільтрами, ми захищаємось від випромінювання настільки високим, наскільки вказує найвище значення одного з факторів використовуваної косметики. Отже, у наведеному вище прикладі наш захист буде SPF 30.
Міф 7: залишився сонцезахисний крем з минулорічної відпустки, використаю його цього літа.
Косметика для засмаги має певний термін придатності. Тож якщо ви відкрили сонцезахисний крем минулого літа, навряд чи він допоможе вам цього року. Ба більше, навіть може викликати алергію.
Термін придатності косметичного засобу можна знайти на його упаковці. Він позначений символом відкритої банки з кількістю місяців поруч. Пам’ятайте, що сонцезахист слід вживати протягом року, а не лише під час відпустки. Так ви точно вкладетесь в термін придатності відкритого тюбику крему.
Міф 8: у мене не може бути раку шкіри.
Меланома — це злоякісна пухлина, утворення на шкірі з неправильними обрисами, ділянками плямистого забарвлення, яке може свербіти або кровоточити. У запущеній формі меланома може стати причиною смерті. Водночас, при ранній діагностиці вона ефективно лікується.
За статистикою, розповсюдженість меланоми є нижчою за немеланомні злоякісні новоутворення шкіри, але саме меланома є основною причиною смерті від раку шкіри. За даними Національного канцер-реєстру України, у 2018 році меланома була у 2 835 людей. Захворюваність на 100 тис. населення становила 7,9 (світовий показник — 4,9), а смертність — 2,6 (світовий показник — 1,5). Під час профілактичних медичних оглядах було виявлено 45,2% випадків.