Кожен розуміє, що в умовах кризи неприпустимо збільшувати податкове навантаження на бізнес. А які наші реалії? Навпаки, замість послаблення податкового тиску, як це відбувається в більшості країн в умовах пандемії, в Україні приймаються закони, не просто далекі від послаблення тиску на бізнес, а покликані зібрати додаткові податки під час карантину. Адже в нашій країні так прийнято, що бізнес має витягнути на своїй спині всі нові «хотєлки» законотворців, закладені в Держбюджет. Про це свідчить і проєкт податкових змін, супутній до Державного бюджету – 2021. Вони жодним чином не покращують умови ведення бізнесу, адже збільшують податкове навантаження, не сприяють виходу з кризи, оскільки містять значну кількість ризиків, які несуть загрози макроекономічній стабільності.
Сьогодні, як ніколи раніше, підприємницька спільнота чекає від законодавчої та виконавчої влади реальної допомоги у вигляді ліберальних податкових реформ, а не законодавчого хаосу, внаслідок якого бізнес вимушений працювати у стані повної невизначеності. Асоціація платників податків України ще весною, при першій хвилі пандемії, одна з перших надала свої пропозиції у Зверненні до Уряду щодо термінових антикризових заходів у податковій та бюджетній політиці. На превеликий жаль, реалізована лише невелика частина цих пропозицій, які можуть мінімізувати збитки бізнесу від кризи. Яскравим прикладом того, що в черговий раз бізнесу не захотіли почути, був сумнозвісний варіант так званої «весняної податкової реформи» в законопроекті №1210 (Закон 466). Не дивлячись на те, що більшість бізнес-асоціацій закликали ветувати прозваний бізнесом «закон про податковий терор», Президент України Володимир Зеленський все таки підписав його. Правда, при цьому одразу надав доручення своєму Офісу негайно зібрати представників українського бізнесу та домовитись про поліпшення норм цього закону. Потім три тижні працює робоча група щодо його доопрацювання, в якій, в тому числі, працюють майже цілодобово висококласні експерти ВГО АППУ, інших бізнес – асоціацій. Робоча група пропонує і знаходить шляхи поліпшення умов роботи бізнесу і головне, перенесення в часі найбільш обтяжливих положень закону. Потім результати зусиль потрапляють в профільний Комітет ВР України, де частина напрацювань «спотворюють» до протилежності і в сесійній залі вже голосується зовсім іншій закон, далекий від послаблення тиску на бізнес. А бізнес знову залишився один на один з «драконівськими» нормами податкового законодавства, частина з яких вже діє з 23 травня поточного року.
Аналіз проєкту бюджету на наступний рік швидше показав нереалістичність багатьох джерел доходів або їх завищення. Ризики продовження впливу наслідків карантинних обмежень на бізнес та темпи відновлення економічної активності у поточному та наступному роках вимагають пошуку більш збалансованих рішень у сфері фіскальної політики, ніж ті, що були прийняті парламентом і Урядом у 2020 році та запропоновані на наступний рік.
Перш за все, вкотре варто зазначити, що в умовах кризи, коли бізнес із великими складнощами намагається відновити свою роботу, неприпустимим є збільшення податкового навантаження. Це стосується підвищення мінімальної заробітної плати, закладене до проєкту бюджету (до 6000 грн та 6500 грн у 2021 році), що призведе до збільшення навантаження на малий та середній бізнес. Якщо підприємець, маючи 5 найманих працівників, зобов’язаний буде платити в бюджет близько 10 тис.грн. – це створить додаткові ризики зростання тінізації економіки. Попри те, не передбачено жодних інструментів залучення внутрішніх інвестицій та підтримки інвестиційних програм і експорту у цей складний кризовий час – зокрема, відсутні норми щодо запровадження податку на виведений капітал на заміну корупційного податку на прибуток, тощо.
В умовах «карантинної» економіки наміри держави посилити податковий тиск на бізнес, замість реальної підтримки, навряд чи дадуть бізнесу додаткові стимули розвиватися і створювати нові, або навіть зберігати вже створені робочі місця. Асоціація запропонувала і наполягає врахувати досить важливі пропозиції для підтримки бізнесу та створення прогнозованого і стабільного бізнес-середовища, які передбачають скасування чи відтермінування ряду податкових новацій одіозного Закону № 466 та недопустимості запровадження багатьох норм наступних податкових законопроектів.
Насамперед, це стосується виключення із поданих законопроектів положень щодо скасування «карантинного» мораторію на перевірки, застосування пені на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, розширення повноважень контролюючих органів для отримання інформації щодо банківських рахунків платників податків та стягнення з них коштів без рішення суду, обмеження на перенесення податкових збитків, тощо. Лише нашим територіальним відділенням спільно з Громадською радою при Головному управлінні ДПС в області напрацьовано і направлено у вищі інстанції десятки звернень з фаховими конструктивними пропозиціями, що висловлюють позицію бізнесу. Звичайно, далеко не всі з них підтримані владою. Та, як відомо, «під лежачий камінь вода не тече». Тому ми і надалі готові чути позицію бізнесу з питань державного регулювання податкових, трудових відносин, вдосконалення митного та іншого регуляторного законодавства. І звертатися в усі двері урядових та законодавчих інстанцій, щоб був почутий голос тих, хто стукає і висловлює аргументи про те, що потрібно зробити, або чого не допустити, щоб не «зарізати курку, яка несе золоті яйця» у вигляді податків.
Мар’ян Года, Голова обласного відділення Асоціації платників податків