Цю книгу мені рекомендували давно для читання. Однак, як то кажуть кожній книжці свій час. Її я взяла в бібліотеці, ця книга надзвичайно цікава та захоплююча. «Їсти, молитися, кохати» – надзвичайно щира розповідь жінки про духовне переродження і позитивні зміни у житті. Автор книги на власному прикладі довела, що навіть після найбільших криз можна не лише відновитися, а й відкрити в собі нові грані, можливості та рівні переживань. Героїня її роману – письменниця Ліз – розчарована у сімейному житті та зневірена в особистому щасті. Жінка втрачає головне: сенс та смак до життя. Аби набратися сил та повернутися до життя, Ліз вирішує подорожувати. продавши, все своє майно вона робить відчайдушний крок – наодинці відправляється у тривалу подорож.
На її шляху три країни: Італія, Індонезія та Індія. Там вона вчиться їсти зі смаком, молитися з відкритим серцем та кохати, наче вперше.
Перекладена книга на понад 30 мов світу. З грудня 2010 року книжка протрималася 185 тижнів у «Списку бестселерів за версією The New York Times». Отож, всім кому так чи інакше в житті доводилося шукати себе у цьому бурхливому світі я рекомендую прочитати цю книгу-сповідь.
Наступного разу я дам рецензію книги Марсі Шимофф “Книга про щастя №1”