“Несповідимі шляхи Господні, і карти на них не придумані. Ти, знай, йди собі і йди. Якщо йдеш, значить, так воно і треба.”
Якщо спізнився на рейс літака, що розбився- це удача. Якщо вернувся додому, бо щось забув, це – знак. Життя постійно нас вчить, варто лише мати відкрий розум, і навіть невдачі можна перетворити на цінні уроки життя.
Бог вказує нам шлях.
Але ми не завжди знаємо, де ті двері, які потрібно відчинити.
І де та істина, яку потрібно взяти за основу.
Все що приходиться у ваше життя легко і просто і є – найкраще для вас. Тут йдеться не про те, що потрібно лежати на дивані, і чекати манни небесної. Я зовсім не про це. Але все те, що ваше , і що має стати частиною вас, увійде у ваше життя легко і гармонійно.
Якщо воно не ваше, чи професія яку обрали вам батьки. Наприклад все життя ви мріяли про небо, але виросли у сім’ї юристів. І ви по інерції і бажанню батьків вивчилися на юриста, почали працювати, але внутрішнього задоволення ви не отримуєте, ви відчуваєте себе не у своїй шкурі.
Згодом трапляться події, які наштовхнуть вас, відкривають вам інші грані ваших можливостей і життя дасть грандіозний ляп, підштовхне і ви зрозумієте, що далі так тривати не може. Ви, це більше не ви.
Так чи інакше Бог Вас приведе до вашої справи, Вам лише потрібно слухати свій внутрішній голос, інтуїцію і вчитися, мати відкритий розум.
Пригадайте більш менш важливі ситуації своєму житті, якісь обставини, зустрічі, які трапилися легко і невимушено, і ваші відчуття в подальшому після них. Ось цей після смак.
І пригадайте ті важкі ситуації, знайомства, чи гроші, які далися у поті чола, що було потім до чого все це призвело?
Аліна Будафенко