Поїздка у Львів для мене завжди бажана, навіть коли вона неочікувана і спонтанна. За останні три роки я була у Львові частіше ніж за попередніх 20. Але і на цей раз Львів вкотре здивував.
На цей раз поїздка у Львів була пов’язана із роботою. Вона видалась трошки холодною трошки дискомфортною знову ж таки через холодну погоду ну і через відсутність світла. Вже начебто і звикли, але якось було все так шумно — генератори гудуть, машини по бруківці стукають, погода сіра і холодна, мокрий сніг пролітає, робоча зустріч почалась із замінування закладу. Ну але забігаючи наперед скажу що закінчилося все добре — пізно, але добре.
Це все було передмова. Львів завжди вміє здивувати. І от найцікавіше сталося коли я поверталася вже додому у Рівне о шостій ранку. Зайшла на залізничний вокзал і зауважила що центральний вхід перекритий, бо там будується пандус. Влада турбується про безбар’єрність — супер. Якщо ви були у Львові, то знаєте що коли заходиш на бокові двері там є виходи на перон. В мене ще був час тому я пішла в центральний зал, саме в той який були перекриті двері. Як ви думаєте чого я туди пішла? Тому що звідти лунала музика.
Львів. Орган.
Ну якби музикою зараз здивувати важко на вокзалі. Попри все що коїться навколо, музика присутня в нашому житті. Вона може лунати як з приймача на вокзалі, так і просто з вулиці. Але, по-перше, це були якісь незвичні для приймача звуки, а по-друге, 6 година ранку трохи зарано навіть для львівських вуличних музик.
Далі я побачила звідки лунали звуки. Я спочатку навіть не зрозуміла що це. Посеред холу залізничного вокзалу у Львові стоїть орган. Ну а що ви хотіли, це ж Львів. Вони ж не могли поставити там просто музичний синтезатор.
Звичайно що я була, скажемо так, приголомшена. Тому обійшла декілька раз навколо цієї споруди. Ще мене здивувало що він не просто стояв. А за ним сиділа органістка без взуття і грала. Я не знаю чи це дівчинка яка настроювала цей орган Чи це просто дівчина яка вміє грати на фортепіано вирішила пограти. Але виглядало це ну просто казково.
Нагадую 6:00 ранку, темно, холодно, залізничний вокзал, Україна, Львів, 2024 рік лунає жива музика органа.
Львів вміє дивувати!
На той момент мені здавалось що я знаходжусь в якомусь паралельному світі. Проте через 10 хвилин відправлявся мій потяг на Рівне, звичайно я зробила фото відео послухала скільки ще мала можливість й пішла на потяг.
Найцікавіше було коли я узнала історію цього органу. Це легендарний орган Жанни Кадирової, труби якого поєднано з російськими фрагментами розірваних ракетних снарядів, що впали в Київській області.
Вперше інструмент презентували на Венеційській бієнале цього року. Тепер він у холі львівського залізничного вокзалу щоп’ятниці та щосуботи буде видавати казкові звуки. На ньому гратимуть запрошені музиканти.
Ви розумієте взагалі навіть не символізм цього органу, а суть України.
Найстрашнішу зброю якою нас хочуть знищити ми перетворюємо в музику. І не просто в музику, а в інструмент унікальний який видає казкові звуки на залізничному вокзалі який у 22-му році став шелтером чи не для більшості українців які тікали від таких ракет.
Тобто якщо наші сусіди показують своєму населенню ракету і кажуть, що вона знищить українців. То українці через біль, через сльози, через кров ці ракети перетворюють в музику. І це не весела грайлива музика. Це звуки органа які торкаються таких закапелків душі про які ви навіть і не знали.
Наталія Ягущина
Читайте також:
- Графіки відключень електроенергії на Рівненщині у середу, 27 листопада
Графіки відключень електроенергії на Рівненщині можуть змінюватися залежно від коригування доведених лімітів диспетчерським центром Укренерго.