Англійська і вік: вчити чи не вчити?
Багато хто, навіть з молодих людей, запитував себе: «Чи можу я колись вивчити іноземну мову на такому рівні, щоб нею вільно спілкуватись і почуватися вільно за кордоном, не відчуваючи мовного дискомфорту?» Це одвічне риторичне запитання, особливо для осіб старшого віку, до яких належить наша співрозмовниця рівнянка Алла ЗЕМЛЯНСЬКА. Її вердикт один: мову треба опановувати замолоду, коли є енергія та властивий юності гострий розум, впевненість у тім, що ти все можеш і що принаймні все буде ок. Втім, з життєвого досвіду жінки і поданої нижче її детальної розповіді ви можете зробити свій висновок. Отож…
Хто винен?
У поганому знанні мов можна грішити на радянську методику викладання у школі чи інституті. Суджу по собі. Я була відмінницею навчання і, як мені тоді задавалось і як прийнято було говорити, «володіла англійською зі словником». Та минали роки: робота, діти. Вони, до речі, вивчили мову (і не одну) досконало. Допомагаючи їм у навчанні, виправляла і свої помилки. При цьому собі питання про англійську мову я більше не задавала. Але саме життя цю мовну проблему переді мною невідкладно висунуло.
Що робити?
Мені потрібно було спілкуватися з внуками, які виросли в англомовному середовищі і яких батьки не навчили рідної мови. Мовляв, було ніяк. Не хотілось шукати винного, хоча це ж так по-нашому. Усе більше я почала замислюватись над тим, що робити, після однієї розмови з внучкою. Вона запитала мене: «А чому дідусь, коли я кажу йому щось, мовчить і тільки посміхається?» Тоді я зрозуміла, що настав час діяти і щось міняти, для мене перш за все. Бо більше таке терпіти я вже не могла.
Процес пішов
І почалось. Пішла до репетитора своєї доньки. Нічого не вийшло, бо треба було цілими днями тільки те й робити, що вчити англійську. Друге – накупила купу розмовників, посібників, карток. Але… чогось самі вони в голову не лізли й не оселялись там. Потрібне було щось інакше, а що – я не знала. Але мені дуже хотілося знайти прийнятний для мене варіант оволодіння мовою моїх онуків. Зрештою, мене взяла навіть злість, а точніше, усвідомлення того, що мені потрібна система, «керівна рука» спеціаліста – того, хто допоможе мені з усім зібраним навчальним досьє впоратись.
Так я опинилась у центрі іноземних мов «Аякс». Там зі мною і моїм чоловіком почав займатись Ігор Герус. Уявляю, що він про нас подумав! До речі, чоловік англійську доти взагалі не вивчав. Тобто рівень дитячого садка. Чому в мене виникла асоціація з дитсадком? Бо наш викладач, спеціаліст на прізвисько Бон-Бон, віртуозно вправляється з малюками, починаючи, мені здається, з двох рочків: вони граються, співають, щось розповідають та спілкуються між собою англійською. Коротше кажучи, ми попали!
У статусі учнів-пенсіонерів
Сказати, що було важко, означає нічого не сказати. У голову нічого не лізло: часи, дієслова, читання та граматика взагалі – цілина нечіпана. Але поступово ми звикали до свого нового статусу учнів-пенсіонерів. Почали систематично вчитись: перевіряти одне в одного уроки і слова, виконувати завдання з нашого Оксфордського підручника (у нас і такий з’явився стараннями нашого вчителя).
І щось почало зрушувати з місця. А тут ще закордонні родичі підхвалили, внуки перестали дивитись на нас здивовано «квадратними» очима. В аеропорту під час проходження митного контролю я не раз допомагала нашим землякам відповідати на запитання прикордонників. Так я зрозуміла, що в мене все вийшло. Точніше, далеко не все. Зате вчитися мені стало цікаво.
Я із задоволенням ходжу на заняття, які мене дисциплінують. Хоча можна, думаю, і самостійно займатись. Але ні, будемо ходити (доки не виженуть!), бо навчання в центрі – це ще й цікаве спілкування, і прекрасні молоді люди (я про колектив «Аяксу»), їхня енергія і бажання робити свою роботу добре.
Шановні люди, хто читає ці рядки, звертаюсь до вас: вчіть мови. Щось міняйте у своєму житті: це цікаво; це несподівано; це доводить, що людина може абсолютно все – варто захотіти. І взагалі, всі наші упередження та заборони – тільки в нашій голові. Перевірено – я знаю!
Записала Марія МАКСИМОВА
Майстер-клас
Шукайте мовні еквіваленти
– Вивчення іноземних мов – справа не з легких. Тут потрібен особливий підхід. У кожному віці він свій. Щодо вивчення англійської мови тим, кому «вже з хвостиком», можу надати декілька порад.
По-перше, не бійтеся складних слів. Найцікавіший метод – створювати з них слова, які можете ввести у своє мовлення. Наприклад, англійське слово challenge, що в перекладі означає проблема, задача: «У мене сьогодні челендж встигнути все!»
Можна знайти в рідній мові слово, яке буде схоже за звучанням, чи будувати асоціативний ряд.
По-друге, намагайтеся знайти логічний зв’язок між словами англійської мови та рідної. Є приблизно 50 000 слів із закінченням -ція, що має еквівалент англійського –tion (приклад: інформація – information).
Еквівалентом закінчення -гія є англійське -gy. Таких слів є близько 10 000 (наприклад: енергія – energy).
Близько 6000 слів, які закінчуються на -а/-я, запозичені з латині й однаково звучать різними мовами (проблема – problem).
Прикметники на -чний мають еквівалентне англійське закінчення -с (романтичний – romantic).
Отже, ми вже знаємо дуже багато англійських слів. І це навіть на перших етапах вивчення мови. Розуміння цього дає дуже великий стимул продовжувати далі.
Людям, за плечима яких уже є життєвий досвід, дуже важко сприймати мову на рівні зубріння. Доводиться логічно пояснювати їхнє часте запитання «чому тут так, а не так?», що заважає сприйняти цілісність мови. А тому, чим цікавіший підхід до засвоєння нового, тим легше буде сприйматися матеріал. Дуже складно робити це самостійно. Як показав досвід пані Алли, самостійно по розмовниках тяжко зрозуміти основи побудови граматичного чи лексичного ряду англійської мови. Тож дуже важливо знайти саме ту людину, яка допоможе розставити все по полицях.
Ну а надійний поштовх – онуки та діти – завжди прийдуть на допомогу активним студентам, які ніколи не втомлюються вчитися.
Центр іноземних мов “Аякs”
м. Рівне, вул. Словацького, 10 та С. Петлюри, 11.
Тел. 097 921 05 71
ayax.school@gmail.com