У Відні – в столиці Австрії, на горі Леопольдсберг стоїть пам’ятник козакам.
12 вересня 337 років тому тут відбулася вирішальна битва, яка зупинила експансію турецьких військ углиб Європи. І вирішальну роль у ній зіграли полки українських козаків, покликаних австрійцями на допомогу.
У 2013 році місцева діаспора вирішила увічнити їхню пам’ять, встановивши пам’ятник козакам.
Пам’ятник було встановлено на Леопольдсберг за кошти українського мецената Олександра Мороза, який проживає та працює в Австрії, та за особистої підтримки мера Відня Міхаеля Хойпля.
Авторами монумента – трьох озброєних козаків, які стоять у повний зріст – стали скульптори Володимир та Олексій Чепелики.
З гори Леопольдсберг вони дивляться щодня на Відень – місто, яке вистояло, місто, де була зупинена навала Османської імперії.
Довідка: 12 вересня 1683 року, під Віднем відбулася одна з найбільших битв ранньомодерної історії світу, яка стала переломним моментом для Європи та всього християнства. У цій битві, за історичними довідками, взяли участь й українські козаки.
Тоді спільні війська християнської коаліції прорвали облогу столиці Священної Римської імперії германської нації, завдавши нищівної поразки війську Османської імперії. “Віденська відсіч” поклала кінець турецьким завойовницьким походам вглиб Європи та зумовила занепад імперії османів, яка на той час простягалась від воріт Відня до Аденської та Перської заток, від Криму до Марокко.
До вирішальної битви 12 вересня тогочасна політична столиця Європи знаходилася вже понад 2 місяці в облозі стотисячної турецької армії. Становище Віденського гарнізону, виснаженого тривалою облогою, ослабленого хворобами та голодом, було критичне. Падіння Відня ставило під величезну загрозу і існування самої, розколотої на той час, Європи.
На допомогу віденцям вирушило багатотисячне військо Речі Посполитої на чолі з королем Яном ІІІ Собеським, який після об’єднання 6-8 вересня на березі Дунаю біля Відня з австро-германськими загонами і очолив об’єднані сили. В той час як австро-германські війська почали бойові дії на лівому фланзі, відтягуючи значні сили ворога, польська армія здійснила дводенний прихований марш на правий фланг через важкопрохідні пагорби Віденського лісу. Удар важкої кінноти Речі Посполитої з гущавини Віденського лісу в тил військ Кари Мустафи-паші був неочікуваний і змусив турків після нетривалого спротиву рятуватися втечею. Відень був врятований від кривавої бані та спалення, які загрожували будь-якому місту, що не здалося великій Османській імперії.
Свій внесок у захист останньої твердині на шляху османів до Центральної Європи зробила і Україна-Русь: у боях під мурами Відня у складі війська польського відзначилися також українські козаки. Сучасні історики сперечаються щодо кількості та ролі козаків у вирішальній битві за Відень, однак, тим не менше, фактом залишається участь козацьких загонів, як під час “Віденської відсічі”, так і під час подальшого звільнення європейських територій від турків у складі польсько-литовських сил.
Пам’ятають про вклад українських козаків і у Відні, де на їхню честь встановлено кілька пам’ятних знаків.