fbpx

Земельні ділянки у Рівному шукає розвідник

Діліться інформацією з друзями:

Нещодавно депутат Рівненської міської ради, голова постійної комісії з питань архітектури, будівництва та землевпорядкування Людмила Туровська провела цікаву онлайн-конференцію. Велика кількість запитань і переглядів засвідчили те, що порушена тема викликала у рівнян неабияку зацікавленість.

Отож редакція «7 днів» попросила Людмилу Валентинівну дати відповіді на запитання, з якими до газети звертаються наші читачі.

– Перед минулою сесією дехто з політиків обурювався тим, що винесено забагато питань. Особливо – земельних. Хто формує порядок денний на сесію міської ради?

– Всі питання, які розглядаються і голосуються депутатами, пропонує організаційний відділ міської ради. Щодо земельних питань, то їхній перелік формується управлінням земельних відносин, а далі вони вносяться у порядок денний оргвідділом.

– Чи можна десь подивитись, які питання будуть розглядатись на сесії?

– Звісно. Всі питання  мають бути оприлюднені на сайті міської ради не пізніше, ніж за 20 днів до розгляду. Кожен мешканець міста чи будь-хто охочий може вільно зайти на сайт міської ради і побачити проєкти рішень, які розглядатимуть депутати на найближчій сесії. Окрім того, для депутатів надаються додатки з пояснювальними записками і пропозиціями по кожному питанню за підписами заступників міського голови, начальників управлінь та голів депутатських комісій.

– На підставі чого робляться ці пояснення і пропозиції? Це вирішують голови комісій?

– Ні, це колегіальна думка всіх членів комісії. Наприклад, комісія з питань  архітектури, містобудування і землевпорядкування складається з 9 осіб. Питання вважається погодженим комісією, якщо за нього проголосувала більшість депутатів, які входять до комісії. Якщо питання не набирає хоча б п’яти голосів «за» або «проти», то комісія робить запис «на розгляд сесії». Це означає, що комісія не дійшла згоди, а рекомендує депутатам уважніше вникнути в суть питання при голосуванні.

– Рішення комісії з питань архітектури, містобудування і землевпорядкування є вирішальним для міської ради?

– Зовсім ні, це тільки рекомендація від профільної комісії. Бувають випадки, коли комісія підтримала проєкт рішення, але у сесійній залі питання не набрало більшості голосів депутатів.

– Тоді навіщо розглядати питання в комісії?

– Для того, щоб краще розібратись. Це своєрідне сито. Депутати не можуть бути обізнані у всіх галузях, всебічно і прискіпливо розбиратись з усією масою питань. Адже, окрім земельних, є комунальні, бюджетні, транспортні, освітні і ще багато інших. Тому і є розділення депутатів по профільних комісіях.

Члени комісії, крім ознайомлення із землевпорядними документами, якщо потрібно, організовують виїзд на об’єкт. І готують рекомендації для решти депутатів.

Однак, приймаючи рішення, депутати спираються не лише на пропозиції депутатських комісій. Але й на інформацію та зауваження, викладені заступниками мера, начальниками управлінь, юристами. Зрештою, самі розбираються, формують свою точку зору. І вже тоді голосують.

– Перед минулою сесією виникло питання з «вільними» земельними ділянками. Чому?

– Спочатку давайте поговоримо про «букву закону». Згідно із статтею 121 Земельного кодексу України кожний громадянин має право отримати в місті до 10 соток землі під житло, або до 12 соток під сад, під гараж, город чи особисте селянське господарство. Відповідно будь-хто може відкрити сайт ДЗК з картою міста (доступ вільний), вибрати ділянку і подати заяву на її отримання. Так і з’являються на сесії так звані вільні ділянки. Спочатку подавали кілька таких заяв, потім декілька десятків, на цю сесію – 105 заяв, а на наступну можуть подати 500 або й 1000.



Це не означає, що місто має «вільних» ділянок хоча б 500. Бо часто на одну й ту саму ділянку одночасно заяви подають відразу кілька громадян. Хтось просить виділити 5, 10 або 12 соток, а дехто відразу по півтора-два гектари.

Але це не означає, що вони їх миттєво отримають. Для того, аби кожен мешканець міста отримав подібні ділянки, потрібно мати територію в 10 разів більшу, ніж зараз має місто Рівне. Тому декому з таких заявників депутати відмовляють. На наступній сесії наша комісія рекомендуватиме відмовити 94 громадянам.

– Але кому ж таки надають «вільні» ділянки?

– Наразі «вільні» ділянки плануємо виділити учасникам АТО або сім’ям загиблих воїнів. Бувають питання обміну ділянками, які, наприклад, потрібні місту для розширення кладовища. Ще виділяємо їх спортсменам світового рівня, або багатодітним сім’ям.

Деякі мешканці, які мають маленькі присадибні ділянки, просять по декілька десятків квадратних метрів біля своїх садиб. Наприклад, на цю сесію винесені питання по таким «вільним» ділянкам: про надання 33 кв. м для обслуговування житлового будинку (ділянка розмірами 1,31х25,2 межує з будинком), або надання ділянки під житловий будинок площею 195 кв. м  (ділянка межує з власною присадибною, яка має 4 сотки).

Звертаються із заявами і на отримання вільних ділянок під індивідуальне садівництво. Не всі просять під сад 10-12 соток. Є й такі, які на цю сесію подали заяви про передачу «вільної» землі під сад з площами 115 м2, 98 м2, 96 м2, 292 м2,  86 м2, 125 м2, 148 м2, 67 м2, 101 м2.

– Серед таких заяв на «вільні» ділянки є звернення і від учасників АТО?

– Так. Ще у 2015 році я, як голова (на той час) тимчасової комісії з розподілу ділянок для учасників АТО, зробила все можливе, щоб земельні ділянки у Рівному отримали 760 воїнів. Розробили відкриту процедуру і чесно, шляхом проведення жеребкування, роздали ділянки. Для порівняння, наприклад, Львів тоді не надав учасникам АТО жодної ділянки.

Нині у Рівному на черзі до 2000 учасників АТО. Місто такої кількості ділянок просто фізично не має. На жаль, уряд, як завжди, все переклав на плечі громади замість того, щоб надати нашим захисникам достатні кошти, щоб вони самі могли визначитись: їм треба купувати землю чи квартиру.

Деякі питають: чому, якщо на сесію прийшла заява від учасника АТО, не всі депутати голосують «за»? А як би ви вчинили, якби до вас надійшли заяви під номерами в реєстрі 1200 або 1600, але не розглянули заяви під номерами 1,2,3,4,5,6…?

– Який вихід у таких ситуаціях?

– Є доручення міського голови Рівного Володимира Хомка підготувати пропозиції щодо виділення «вільних» земельних ділянок для учасників бойових дій відповідно до реєстру учасників АТО, який веде Управління земельних відносин.

18 червня відбулося засідання постійної депутатської комісії з питань архітектури, містобудування та землевпорядкування, на якому підготовлено та погоджено проєкт рішення Рівненської міської ради «Про затвердження Порядку розподілу вільних від забудови земельних ділянок між учасниками бойових дій, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції (операції Об’єднаних сил) та сім’ями, члени яких загинули під час участі в АТО (ООС), для передачі земельних ділянок безоплатно у власність». Він буде представлений на сесії 2 липня.

До цієї справи долучились і самі ветерани. Вони опрацювали матеріали з офіційного сайту Рівненської  міської ради. Крім того, переглянули проєкти рішень минулих сесій і, маючи інформацію з відкритих джерел ДЗК, складають перелік вільних земельних ділянок.

Очолив цей процес учасник антитерористичної операції Тарас Обоїста. До речі, на війні Тарас був командиром підрозділу розвідки в артилерійській бригаді. Тому, думаю, складання переліку вільних від забудови земельних ділянок,  питання про надання яких виносилися на розгляд сесій міської ради, буде організовано належним чином. Хлопці вже опрацювали інформацію щодо кількох десятків земельних ділянок, які придатні для виділення учасникам АТО. За словами Тараса Обоїсти, вони розглядають всі вільні ділянки площею від 5 до 12 соток з призначенням для будівництва житлового будинку або садівництва, які на даний момент не надані у власність або оренду.

– Які ще земельні питання, крім «вільних» ділянок, будуть розглядатись на сесії?

– Друга велика група заяв надійшла від власників житлових будинків, будівель і споруд. Мова йде про більш як сто проєктів рішень. Згідно із законом вони мають право отримати у власність ділянку для обслуговування цих будинків.

На цю сесію надійшли: 74 заяви від власників житлових будинків на отримання присадибної ділянки, 3 – від ОСББ на отримання прибудинкової території під свій багатоквартирний будинок, 28 – під гараж, 6 – від релігійних організацій, 2 – від ПАТ НЕК «Укренерго».

– Чи купують підприємці земельні ділянки для бізнесу?

– Не часто. Для прикладу, зараз всього два десятки підприємців хочуть викупити ділянки, на яких розташовані будівлі і споруди, що знаходяться у їхній власності, де вони займаються своєю підприємницькою діяльністю. І це заяви, які накопичились за цілих три місяці карантину. Лише одна ділянка пропонується на продаж на конкурсних умовах.

– А як справи з орендою?

– Теж мілкувато. Цього разу на сесію виноситься всього 39 заяв. Надання оренди, припинення оренди, поновлення договорів оренди.

– Це вже всі земельні питання, які будуть розглянуті на сесії?

– Ні, є ще 54 заяви по різних напрямах. Тут і зміна цільового призначення, і поділ ділянки, і встановлення меж для визначення кадастрового номера, і затвердження стартової ціни продажу земельної ділянки на земельних торгах, і  передача технічної документації, і розробка детального плану території. Це все теж питання, які розглядає земельна комісія. Але хочу наголосити, що остаточне рішення за депутатами, які голосують.

– Які з цих питань, для вас зараз у пріоритеті?

– Два основні напрями.

Перш за все, це питання виділення земельних ділянок учасникам АТО, а по суті – учасникам україно-російської війни.

Як і тоді, у 2015 році, я докладу максимум зусиль, щоб наші захисники змогли якомога більше отримати з того, що їм пообіцяла держава. Думаю, самі хлопці мені у цьому допоможуть, а депутати підтримають. Другий напрям – це ті питання, які допоможуть наповнити міський бюджет. Економічна криза та епідемія ставлять місто у важке становище. Зараз кожна копійка важлива, адже це зарплати бюджетників, ремонт доріг, транспорт і загалом – нормальне життя нашого міста.

Спілкувався Василь БУСЬКО

Постійно бути в курсі новин вам допоможе telegram-канал газети «7 днів»