Розвиток нинішніх подій, пов’язаних із коронавірусом, на жаль, нікому не додає оптимізму. Адже перед нами відкривається реальна перспектива (і на це не треба закривати очі) настання другої хвилі пандемії з уже відомими нам наслідками посилення карантину та загострення економічної кризи. Тож уже зараз треба наполегливо готуватися до нових випробувань, узявши уроки з надбаного досвіду.
А повчитися є чому. Насамперед, відповідальності. Тобто під час прийняття рішення не прикриватися політичною доцільністю, яка є нічим іншим, як звичайний популізм, а керуватися здоровим глуздом. Натомість дехто партійні рейтинги ставить вище за проблеми життєдіяльності міста. Взяти, для прикладу, питання звільнення певної категорії підприємців Рівного, які через карантин призупинили свою діяльність, від сплати єдиного податку. Здається, лише лінивий не начепив собі на груди ордена за заслуги після прийняття відповідного рішення міської ради. Тільки й чути було повсюди: це наша спільна перемога! Дивуюся тільки, де були ці «прапороносці перемоги», коли я ще в квітні намагався згуртувати представників громадськості, політичних сил, бізнесу і влади, щоб разом поміркувати, як жити в умовах карантину?
Зрештою, мова не про мене і навіть не про мою ініціативу. А про те, що ми не врятуємо ситуацію одними тільки подачками. Ну, скажімо, звільнили ми когось на місяць від податків, і що? Від цього йому легше стало? Мабуть, не дуже. Ні гаряче, ні холодно. Ні підприємцеві, ні міському бюджету. Людям треба створити сприятливі умови для того, щоб вони працювали і розвивали свою справу. Тоді не потрібні будуть звільнення від податків, що лише ускладнює і без того складну економічну ситуацію. Адже бюджет Рівного, нагадаю, лише за два карантинні місяці (квітень і травень) не добрав близько 51 мільйона гривень. Зайве, напевно, розтлумачувати, у що це виллється, і що буде далі, якщо (не доведи, Боже) знову запровадять суворі обмеження.
Ні, я абсолютно не проти того, щоб полегшити життя тим, хто постраждав через карантин. Але потрібно подбати і про наповнення міського бюджету. Яким чином? Та просто – взяти під контроль діяльність тих, хто, прикриваючись карантином, наживається на скрутній ситуації – приховує доходи, не сплачує за оренду та податки. А таких, повірте, чимало.
Нині на поверхню спливло ще одне злободенне питання, яке набуло політичного, а, вірніше, популістського, окрасу. Йдеться про зняті з розгляду на минулій сесії земельні питання. Яких тільки думок з цього приводу не висловлюють представники різних партій! Від дозволити все і всім до категоричної суцільної заборони. А істина, як завжди, посередині. Питання про так звані «вільні» земельні ділянки, які сіють сумніви, відкласти на довивчення і повернутися до них, коли настануть спокійніші (мається на увазі в політичному плані) часи. А от те, що забезпечує наповнення міської скарбниці (оренда і продаж земельних ділянок з аукціону) має бути розглянуте без будь-якого зволікання. Адже йдеться не тільки про бюджет виживання, а й розвиток як підприємництва, так і міста в цілому. Про це насамперед мають думати міські обранці, а не про популярність своїх політичних сил.
Богдан ГАПЯК, співвласник Рівненської фабрики нетканих матеріалів, депутат Рівнеради