fbpx

Православні християни відзначають день Костянтина і Олени

Діліться інформацією з друзями:

Сьогодні іменини, або день ангела, відзначають Костянтини та Олени. Їхні небесні покровителі – святий імператор Костянтин Великий та його мати цариця Олена, які вшановуються як рівноапостольні за великі заслуги перед Церквою щодо поширення християнської віри.

Свята цариця Олена була християнкою, а тому і сина свого, Костянтина, виховала відповідно до християнських цінностей. Костянтин став імператором у 306 році, після смерті свого батька, який правив західною частиною Римської імперії.

Найпершою справою Костянтина як нового імператора було проголошення у підвладних йому територіях свободи сповідання християнства, що викликало спротив іншого імператора, фанатика язичництва Максиміана Галерія, який пішов на Костянтина війною. В ряді воєн з допомогою Божою та після чудесного знамення у вигляді хреста в небі Костянтин розбив своїх супротивників. Відтоді, за його наказом, на всіх прапорах його війська були зроблені зображення святого хреста – саме з того часу, з початку IV століття, ведуть свою історію сучасні хоругви, церковні знамена.

Ставши повновладним правителем Західної частини Римської імперії, Костянтин видав у 313 році Міланський едикт про віротерпимість, а в 323 році, коли став імператором вже всієї Римської імперії, поширив дію цього едикту і на іншу територію. Таким чином, після трьохсот років гонінь християни вперше отримали можливість відкрито сповідувати свою віру в Христа. Імператор Костянтин переніс столицю на Схід, поблизу міста Візантій. Столицю найменували Новий Рим, пізніше також назвали на честь засновника – Константинополь.

За наказом імператора Костянтина в 325 році був скликаний Перший Вселенський Собор в місті Нікея, де були присутні 318 єпископів, які засудили єресь Арія, засвідчили догмат про єдиносущність Сина Отцеві і Його предвічне народження, а також уклали «Символ віри».

Глибоко шануючи Хрест Господній, імператор Костянтин бажав знайти той Хрест, на якому був розіп’ятий Господь наш Ісус Христос. З цією метою він направив до Єрусалиму свою матір – святу царицю Олену, і Промислом Божим Животворчий Хрест був віднайдений у 326 році.

Свята цариця Олена багато зробила на користь Церкви. Вона наказала звільнити всі місця, пов’язані із земним життям Господа і Його Пречистої Матері, від усяких слідів язичництва, спорудила там багато християнських храмів. Над печерою Гробу Господнього імператор Костянтин повелів спорудити храм на славу Воскресіння Христового.

Віднайдений Животворчий Хрест свята Олена віддала на зберігання Єрусалимському патріарху, частину ж Хреста взяла з собою для вручення імператору. Роздавши в Єрусалимі щедру милостиню та влаштувавши трапези для бідних, під час яких сама прислужувала, свята цариця Олена повернулася до Константинополя, де незабаром померла у 327 році.

Святий імператор Костянтин після Нікейського Собору продовжував активну діяльність на користь Церкви. Наприкінці життя він прийняв святе Хрещення. Помер святий Костянтин у день П’ятидесятниці в 337 році і був похований у церкві Святих апостолів.

Джерело: ПЦУ