fbpx

Моду на послуги диктують рівненські споживачі

Діліться інформацією з друзями:

Сфера побутового обслуговування належить до галузей, які супроводжують людину фактично все життя. Отож від того, наскільки вона розвинута, а послуги – якісні, великою мірою залежить комфорт і затишок мешканців міста. Чи відповідають очікуванням споживачів у Рівному послуги підприємств з побутового обслуговування? Про це розмова журналіста «7 днів» із заступником міського голови Сергієм Васильчуком.

– Сергію Миколайовичу, яку оцінку можна було б поставити міській сфері побутового обслуговування?

– Усе залежить від того, за якими критеріями оцінювати. Якщо брати до уваги кількість підприємств і види послуг, які вони надають, то, гадаю, сфера побутового обслуговування Рівного цілком задовольняє потреби мешканців міста. Так, скажімо, у нас нині нараховується 620 об’єктів різного профілю. У місті, зокрема, працює 44 ательє з пошиття текстильних виробів, ремонту та пошиття одягу. Трохи менше (38) – майстерень з ремонту та технічного обслуговування побутових виробів та предметів особистого вжитку. Щоправда, найбільше перукарень – 155 салонів.

Натомість стаціонарних майстерень з ремонту взуття лише 17. І цього, мабуть, достатньо. Але найкращим експертом у галузі побутового обслуговування, вважаю, є споживачі, які диктують як попит, так і моду.

– Тобто, саме рівняни визначають, скільки і яких майстерень і салонів має бути в місті?

– Міське управління торгівлі і побутового обслуговування може лише рекомендувати, виходячи із затверджених нормативів. Наприклад, що однієї хімчистки достатньо, умовно, на 15 тисяч населення. У Рівному приблизно так і є. Маємо 16 підприємств, які надають послуги хімчистки та прання. Ринок побутових послуг дуже чутливо реагує на попит. От взяти таке. Зважаючи на стрімке зростання кількості автомобілів, у Рівному збільшилося число станцій з ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів. Їх нині 89 об’єктів господарювання.

– Які нові види послуг з’явилися в Рівному останнім часом?

– Нічого на місці не стоїть. Сфера побуту також йде в ногу із часом. Скажімо, з’явилися і множаться салони перманентного макіяжу, корекції нігтів, прокату ковзанів, сервісні центри з ремонту та обслуговування мобільних телефонів, приймальні пункти та ательє термінової чистки одягу і т. д. У сфері побуту постійно зростає кількість молодих підприємців, які працюють над розвитком та вдосконаленням як спектру надання послуг, так і над інтер’єром та екстер’єром підприємств. Відтак, маємо сучасні перукарні, салони краси, лазні та пральні, станції обслуговування автомобілів з різними видами послуг та новітніми технологіями.

– Отож, галузь побуту можна вважати чи не найперспективнішою?

– Не буду робити такі категоричні висновки. Бо, вважаю: все, що дає можливість підприємцеві та його працівникам заробити на хліб і до хліба, приносячи при цьому користь суспільству, є перспективним. Хоча, ніде правди діти, сфера побуту чи не найкраще підходить для розвитку власної або навіть сімейної справи, як це широко практикується за кордоном. Це питання дуже актуальне зараз, коли говоримо про повернення з-за кордону наших заробітчан і створення нових робочих місць.



– Але ж для того, щоб розпочати свою справу, треба мати стартовий капітал.

– З цією метою (а саме для підтримки інвестиційних проектів для українських підприємств та підприємців) уряд навіть «Доступні кредити 5-7-9%» започаткував. Тобто за державною програмою діють три можливі ставки кредитування – 5%, 7% або 9%, які залежать від розміру бізнесу.

Тим часом Рівне значно раніше пішло цим шляхом, передбачивши фінансову підтримку суб’єктів малого та середнього підприємництва. Йдеться про часткову компенсацію відсоткових ставок за користування кредитами банків, що надаються на реалізацію проектів, які спрямовані на розвиток власного бізнесу. Так, на реалізацію Програми розвитку малого і середнього підприємництва на 2020 – 2021 роки у поточному році з міського бюджету виділено 750 тисяч гривень. А торік суб’єкти підприємництва отримали на компенсацію відсотків за кредитами коштів на загальну суму 125,6 тисячі гривень. Звичайно, це не та сума, яку хотілося б бачити. Тому зараз працюю над ідеєю надання з боку міста якомога ефективнішої підтримки малому та середньому бізнесу, в тому числі й початківцям. Але про це – згодом.

Спілкувався Ігор КОПАЧ

 

Постійно бути в курсі новин Вам допоможе Telegram-канал газети «7 днів»