Проект “30 лікарів Незалежної України” знайомить із лікарями, які розпочали свій професійний шлях у Незалежній Україні.
Серед них – лікар загальної практики – сімейної медицини Малолюбашанського центру первинної медико-санітарної допомоги, що на Костопільщині Рівненської області – Мельник Віталій.
Віталій Мельник потрапив до медичного коледжу на прохання батьків здобути медичну освіту – хлопець до 9-го класу не демонстрував жаги до знань в області медицини та взагалі не уявляв майбутньої професії. Проте під час навчання вже в університеті зрозумів, що і вчитися подобається, і майбутній фах до душі. А стаж роботи лише підтвердив тодішні відчуття.
Лікар щоденно контактує з величезною кількістю пацієнтів, які зустрічають Віталія часом по дорозі додому після роботи та щиро дякують за успішне лікування. Нічого потужнішого від такого заряду бадьорості та оптимізму медик не відчував.
Тому майбутнім та молодим лікарям Віталій радить постійно навчатися та йти у ногу з часом. У лікарюванні неможливо досягти якоїсь планки та зупинитися, адже щодня відбуваються зміни, про які успішний лікар зобов’язаний знати – нові протоколи та методи лікування, підходи, новітні дослідження тощо. Тим більше зараз, у вік технологій, досить варіантів для онлайн навчання – вебінарів, конференцій, програм – інформацію з яких можна «витягнути» не виходячи з робочого кабінету. А це є надважливо для сімейного лікаря, який має володіти величезним багажем знань. Так, раніше Віталій направляв пацієнтів зі складнішими захворюваннями до вузьких спеціалістів. Але зрозумів, що для того, щоби бути кращим фахівцем, можна удосконалитися і надавати повноцінну медичну допомогу самостійно.
Підхід безперервного навчання, самовдосконалення та шлях реформування системи охорони здоров’я допомагають лікареві мати постійний потік пацієнтів:
«Ще в університеті я дуже хвилювався, як стати конкурентним і набрати аж 1800 декларацій. А зараз знаю, що декларація – це мій стимул покращувати якість послуг та заохочувати пацієнтів лікуватися саме у мене. Якби не реформа, я був би звичайним дільничним лікарем і мій заробіток не змінювався від кількості людей у черзі».
Проте лікар відмічає і недоліки. Так, у великих містах немає проблем з інтернетом, а от у селах з цим велика біда. Віталій відмічає і прогалини інформаційної політики:
«Коли тільки-но розпочали працювати сімейні лікарі, то у медіапросторі лунала думка, що це послуга 24/7. Але ж так, на жаль, не може бути з 1800 пацієнтами. А через те, що фізично неможливо бути на зв’язку весь час, пацієнти звинувачували лікарів у небажанні виконувати свої обов’язки».
Також на думку медика, деякі дуже потрібні медичні проєкти та задуми, на жаль, призупинилися. Наприклад, телемедицина, яка стала б великою допомогою молодим фахівцям.
Проте Віталій впевнений у перспективах української медицини:
«Зараз молоді фахівці мислять глобально – прагнуть до доказової медицини, вже ніхто не боїться використовувати світові протоколи, долучатися до іноземного досвіду тощо. Майбутнє є, але не треба нічого терпіти й чекати, а самому брати участь у змінах».
Джерело:30 лікарів Незалежній Україні.