До сімейного лікаря краще ходити здоровим

Адже, як свідчить медична практика, запобігти недузі простіше, ніж її вилікувати
За 36 років роботи у сфері охорони здоров’я завідувач амбулаторії № 1 загальної практики сімейної медицини Центру ПМСД «Центральний» Василь КРЕКТУН яких тільки перебудов у вітчизняній медицині не надивився. Озираючись на пройдений життєвий шлях, досвідчений лікар нині кепкує щодо змісту і суті кампаній, які свого часу створювали ілюзію бурхливих змін, а по суті нічого в роботі не міняли. І згодом все те «важливе», «вагоме» відійшло й забулося, як нікому не потрібне, бо нічого якісного для організації медичної допомоги населенню не дало. Втім реформи останніх років, на думку лікаря, суттєво реорганізували роботу їхньої установи.

© Газета “7 днів” / Завідувач амбулаторії № 1 загальної практики сімейної медицини Центру ПМСД «Центральний» Василь Кректун.

– Напевно, не можна сказати, що остання медична реформа звелась, як це вже не раз бувало, до чергової зміни вивіски?
– Так, однозначно, оскільки зміни відчули всі. Я б навіть сказав, що відбулися радикальні переміни. Хоча вони ще не завершилися, та багато чого вже помінялось, якщо порівнювати з тим, що було. Маю на увазі, зокрема, лише первинну ланку надання медичної допомоги.
Нині пацієнт сам обирає свого сімейного лікаря, отож у разі чого буде визначати й тактику і стратегію вирішення своїх проблем зі здоров’ям. Лікар і пацієнт разом мають встановити основну причину звернення у медзаклад. Адже часто трапляється, що людина приходить у лікувальну установу, маючи багато різних нарікань на своє здоров’я. Буває, приходять і заявляють: «Ну от мені треба до якогось лікаря». Або ж: «Треба якесь там обстеження пройти, бо я так вирішив, так хочу!» Такого більше не буде! Натомість сімейний лікар дасть електронне направлення, з яким пацієнт зможе пройти медичну діагностику чи консультативні огляди лікарів-спеціалістів вторинної ланки надання меддопомоги.
– А якщо людина хоче пройти якесь додаткове, нехай і платне, обстеження, яке сама вважає за потрібне?
– Для таких випадків має бути розроблений централізовано для всіх закладів охорони здоров’я України уніфікований прейскурант цін, який визначатиме вартість кожної послуги, наданої у закладах охорони здоров’я вищих рівнів.
– Але цього ще немає?
– Ні, цього досі немає, але перелік платних медичних послуг планують затвердити. Коли лікар другого рівня надаватиме послуги, відшкодування за них нараховуватиме Національна служба здоров’я України (далі – НСЗУ – ред.) – це один варіант. Другий варіант: якщо пацієнт прийде без направлення сімейного лікаря, то лікар другого рівня надасть медичні послуги за визначену плату. Врешті-решт і послуги, надані по лінії НСЗУ, і платні будуть реєструватися і вноситися в електронну звітність лікаря. При цьому оплати пацієнтом з кишені за будь-які послуги ні на первинному, ні на інших рівнях не буде.
– Хочеться вірити, що тепер справді буде все по-іншому. А які ще результати реформування ви б відзначили?
– Тепер ми маємо електронну базу пацієнтів, які уклали декларації з нашими сімейними лікарями. Ця база прив’язана до урядової програми «Доступні ліки», яку з квітня 2018 року моніторить НСЗУ. Раніше кошти для відшкодування придбаних по цій програмі ліків виділялися на місця, тепер повністю все йде через НСЗУ. Це дуже зручно: швидко виписується електронний рецепт, який кодується за номером рецепта. Людина, звернувшись в аптеку, за цим кодом без проблем отримає ліки.
Також кожен сімейний лікар має можливість у своєму електронному кабінеті працювати зі своїми пацієнтами. Адже система HELSI оснащена функціоналом, який містить електронні форми документів, ведення яких дозволяє контролювати ситуацію щодо вчасного надання медичних послуг пацієнтам.
– А як вашим лікарям вдається знайти на це час?
– Поки немає вимоги до лікарів в обов’язковому порядку заповнювати ці електронні документи. Звісно, не всі ще можуть оперативно вести таку документацію, оскільки потік людей ніхто не відміняв. Але всі наші медсестри вже досконало освоїли цю систему. Правда, деяким лікарям, хто з комп’ютером не дуже дружить, треба ще підтягнутися. Більше уваги звертаємо на ведення паперових форм документів. Тобто паперову амбулаторну карточку МОЗ не відмінив, а електронну ще не ввів в обов’язковий порядок.
– Виходить, що система HELSI допомогла ліквідувати черги у вашому медзакладі?
– Звичайно, ви ж самі бачите, що черг немає. Пацієнти записуються і приходять на свій час. Обслуговування в порядку живої черги не проводимо. Потрапити на прийом до лікаря пацієнт може трьома шляхами.
Перший – записатися, зателефонувавши до свого лікаря, який узгодить у системі свій графік і призначить час прийому; другий – записатися через реєстратуру безпосередньо в закладі; третій – пацієнт може записатися на прийом через мобільний додаток у смартфоні. Така організація роботи запобігає небажаному контакту хворих і здорових відвідувачів.
– У кожного лікаря є ще години для патронажу хворих. Як вони з цим встигають?
– Необхідність візитів до хворого пацієнта лікар вирішує самостійно. Їх не так багато, але виклики додому ніхто не відміняв. Також лікар має право курувати ситуацію, консультуючи пацієнта телефоном.
– Чи багато у вас лікарів, які не набрали оптимальної кількості пацієнтів, що становить, здається, 1800 осіб?
– Так, саме 1800 декларацій в найкращому варіанті має укласти з пацієнтами кожен наш лікар. Є у нас такі, що ще не набрали такої кількості. У нашому закладі розроблена система оплати, відповідно до якої регулюємо оплату праці лікарів. Звісно, ті, хто набрав менше декларантів, отримують і меншу зарплату.
– Можливо, цих лікарів пацієнти просто не знають?
– Якщо лікар пропрацював 30 років на дільниці, то навряд чи можна сказати, що його не знають. Можливо, така ситуація саме тому, що знають. Але таких одиниці.
– Відомо, що хворобі набагато простіше запобігти, аніж її лікувати. Чи є можливість скерувати роботу амбулаторії в напрямі профілактики?
– Ми вибудовуємо систему, яка буде мати більше профілактичне спрямування, як це робиться в усьому світі. Сам пацієнт має знати, що йому потрібно прийти до лікаря на консультацію. Люди обрали собі сімейних лікарів, але не приходять до них. Буває, лікар намагається достукатися до свого пацієнта, та часто чує у відповідь: «Я не прийду до вас, бо я здоровий. Чого я маю йти?» Маємо справу із застарілою психологією: «От як захворію, тоді будете мною займатися!»
Така позиція дуже неправильна. А має бути і пацієнт, і лікар зацікавлений в так званих профілактичних зустрічах. Існує навіть окремо розроблена програма, яка передбачає, скільки разів, у якому віці пацієнт має відвідати свого лікаря, які аналізи зробити, які тести пройти. Для кожного віку свої вимоги щодо таких відвідувань та обстежень. Своєю чергою, і лікар буде зобов’язаний викликати своїх пацієнтів та реєструвати ці виклики, щоб у разі чого не виникало зайвих питань до лікаря. Кожен має займатися своєю справою професійно.
– Серед населення, на жаль, існує міф про те, що щеплення роблять лише в дитячому віці. Але ж насправді імунітет проти деяких захворювань зберігається на все життя?
– Так, є календар профілактичних щеплень, у який вписані всі обов’язкові від народження щеплення. Інформація про них – не менш важлива, ніж паспортні дані людини. Саме пацієнт має слідкувати за тим, щоб усі щеплення були зроблені відповідно до календаря щеплень. Адже кожні десять років потрібно проводити ревакцинацію від дифтерії, правця та інших небезпечних вірусних інфекцій. Якщо за календарем у дитинстві людині робили щеплення, то через 10 років їх треба повторити. У разі втрати карти щеплень треба провести вакцинальний комплекс. Це все моменти, допомогти вирішити які професійно зобов’язаний сімейний лікар. Єдине – не відкладайте свої візити на потім.
Розмову вела Оксана ПИЦЬКА

Діліться корисною інформацією з друзями: