Український кухар Євген Клопотенко відомий не тільки своїми кулінарними здобутками. Він затятий пропагандист українського борщу по всьому світу. І чи ни єдиний гастроблогер, який від початку веде свій контент українською мовою і не втрачає аудиторію.
Євген звернувся до тих хто вагається чи варто забути російську мову.
Лист від російськомовного українця, який 5 років говорить українською на фул-таймі, до російськомовних українців. Роздуми. Коли сталася повномасштабна війна, я почав спостерігати. Хтось перейшов на українську. Хтось ні. У других, все ще російськомовних, я питав, що їх зупиняє. Відповіді стандартні: російськомовна родина, у Швейцарії 4 мови, не можна нікого змушувати переходити, я буду говорити або крутою чистою мовою, або ніякою. Мені знадобилося 107 днів, щоб осмислити це і сформулювати думку.
Насправді, відсутність мотивації говорити українською криється у наступному, як на мене. Бо навіщо змінювати мову, це ні на що не впливає. Це просто норм і не те, щоб суспільство сильно напрягає та потребує змінитися. Але я, наприклад, так само можу сказати і про корупцію. Це типу погано, але ж ми і з нею якось ок живемо і взагалі це наш бекграунд. То навіщо ж ту корупцію знищувати? Я он за те, що купив принтер, в універі отримав залік по одному предмету. Прокатило ж. Але справжня плата за це – брак знань, які я міг би тоді здобути. Це питання відповідальності перед своїм майбутнім. От і орієнтир на українськомовне суспільство – це про відповідальність за українське майбутнє. Говорити російською – це начебто і колючий нюансик, непомітний, бо маленький такий. Тільки от маленька безвідповідальність великої групи людей – це вже велика безвідповідальність. І воно приводить до великого болю. Вірю, що оскільки з нами вже відбувається досвід великого болю, який стався через комплекс ось таких маленьких безвідповідальностей на різних фронтах, то українська мова переможе. Бо є розуміння сплаченої ціни за українське майбутня. Наразі я знаю безліч людей, які перейшли на українську і взагалі створили багато всього заради України. Це дає сильну надію і взагалі надихає. Мова описує нас перед світом.
І ті, хто не перейде ніколи на українську мову, ось вам поштовх через лайфхак: спробуйте кохатися українською і зрозумієте, чому треба на неї переходити. Кажу на своєму досвіді. Спробуйте самі. Цьом.